Прогнозування результатів хірургічного лікування пацієнтів із дегенеративними захворюваннями поперекового відділу хребта залежно від стану паравертебральних м’язів

Abstract

It is proved that the paravertebral muscles play an important role in the recovery of patients with degenerative diseases of the lumbar spine after treatment. Objective: to create an algorithm for predicting the results of surgical treatment of patients with degenerative diseases of the lumbar spine based on an assessment of the state of the paravertebral muscles before surgery. Methods: 74 patients were examined. They had surgeries because of instability of moving vertebral segments (15 patients), hernias of intervertebral disks (25), spondylolisthesis (15), spinal canal stenosis (19). Pain syndrome was assessedusing VAS, quality of life was assessed with Oswestry index. Patients underwent transpedicular fixation on one or two levels LIII, LIV, LV, SI. A CT examination was made and the content of adipose, muscular and connective tissues in the paravertebralmuscles of lumbar spine was determined using an original high accuracy computer software. Results: before the treatment 13 (17.6 %) patients had serious disabilities, 30 (40.5 %)were disabled, and 31 (41.9 %) were clinging to the bed. Minor disabilities were observed in 24 patients (32.4 %), moderate — in 37 patients (50.0 %), serious and incapacitating ones remained in 13 patients (17.6 %) after the surgery. The importance of the signs for predicting treatment outcomes was evaluated with a 100-point scale. The most significant of these is the total fat content in the paravertebral muscles and connective tissue in m. erector spinae. It is followed by the content of muscle tissue in m. quadratus lumborum and connective tissue in m. multifidus. Conclusions: the correlation between the results of the surgical treatment of patients with degenerative diseases of the lumbar spine and the state of the paravertebral muscles has been proved. The main influencing factor is the content of adipose tissue in muscles: the higher it is, the worse is the result. The accuracy of the proposed algorithm is 89.19 %.

Паравертебральные мышцы играют важную роль в выздоровлении пациентов с дегенеративными заболеваниями поясничного отдела позвоночника (ПОП) после лечения. Цель: создать алгоритм прогнозирования результатов хирургического лечения пациентов с дегенеративными заболеваниями ПОП на основе оценки состояния паравертебральных мышц. Методы: обследованы 74 пациента, болевой синдром оценивали с помощью ВАШ, качество жизни — индекса Oswestry. Больным выполнена транспедикулярная фиксация на одном или двух уровнях — LIII, LIV, LV, SI. Проведено КТ-обследование и определено содержание жировой, мышечной и соединительной тканей в паравертебральных мышцах ПОП с помощью оригинальной компьютерной программы. Результаты: до лечения у 13 (17,6 %) человек были серьезные нарушения дееспособности, у 30 (40,5 %) — инвалидизирующие, у 31 (41,9 %) — приковывающие к постели. После операции минимальные нарушения дееспособности наблюдали у 24 пациентов (32,4 %), умеренные — у 37 (50,0 %), серьезные и инвалидизирующие остались у 13 (17,6 %). Важность показателей, использованных в алгоритме прогнозирования результатов лечения, оценена по 100-балльной шкале. Наиболее значимым из них является общее содержание жира в паравертебральных мышцах и соединительной ткани в m. erector spinae. За ними следует содержание мышечной ткани в m. quadratus lumborum и соединительной в m. multifidus. Выводы: доказана зависимость между результатами хирургического лечения больных с дегенеративными поражениями ПОП и состоянием паравертебральных мышц. Основным фактором влияния является содержание в них жировой ткани. Точность предложенного алгоритма со­ставляет 89,19 %.

Паравертебральні м’язи відіграють важливу роль в одужанні пацієнтів із дегенеративними захворюваннями поперекового відділу хребта (ПВХ) після лікування. Мета: створити алгоритм прогнозування результатів хірургічного лікування пацієнтів із дегенеративними захворюваннями ПВХ на підставі оцінювання стану паравертебральних м’язів. Методи: обстежено 74 пацієнти, больовий синдром оцінювали за допомогою ВАШ, якість життя — індексу Oswestry. Хворим виконано транспедикулярну фіксацію на одному або двох рівнях — LIII, LIV, LV, SI. Проведено КТ-обстеження та визначено вміст жирової, м’язової та сполучної тканин у паравертебральних м’язах ПВХ за допомогою оригінальної комп’ютерної програми. Результати: до лікування у 13 (17,6 %) осіб були серйозні порушення дієздатності, у 30 (40,5 %) — інвалідизуючі, у 31 (41,9 %) — які приковують до ліжка. Після лікування мінімальні порушення дієздатності спостерігали у 24 пацієнтів (32,4 %), помірні — у 37 (50,0 %), серйозні та інвалідизуючі залишилися у 13 (17,6 %). Важливість показників, які використано в алгоритмі прогнозування результатів лікування, оцінено за 100-бальною шкалою. Найважливішими з них є загальний вміст жиру в паравертебральних м’язах і сполучній тканині в m. erector spinae. За ними йде вміст м’язової тканини в m. quadratus lumborum і сполучної в m. multifidus. Висновки: доведено залежність між результатами хірургічного лікування хворих із дегенеративними ураженнями ПВХ і станом паравертебральних м’язів. Основним фактором впливу є вміст у них жирової тканини. Точність запропонованого алгоритму становить 89,19 %.