Аналіз якості реабілітації пацієнтів із тендинопатією власної зв’язки наколінка за допомогою роботичного ортезу

Abstract

Objective. To analyze the results of treatment using a robotic orthosis during the rehabilitation of patients following arthroscopy who developed pain in the anterior compartment of the knee joint (KJ), using clinical and instrumental assessments of their condition. Methods. We reviewed the medical records of 120 patients with anterior knee pain syndrome (46 women aged (28.6 ± 7) years and 74 men aged (38.2 ± 8) years). Patients underwent rehabilitation in a robotic orthosis with various body weight support settings ranging from 65% to 10%. A multivariate analysis of clinical indicators was performed, including pain levels on the Visual Analog Scale (VAS) and the Anterior Knee Pain Scale (AKPS). Joint functional characteristics were assessed using the Knee Society Score (KSS). Results. The functional status of 60 patients was analyzed. Six weeks after surgery, the mean VAS score was 3.8 ± 0.3 in group 1 and 1.8 ± 0.4 in group 2; the difference 2.00, t ≈ 30.99, p < 0.001; for KSS (part 1) in group 1 — 68 ± 6.5; in group 2 — 83 ± 2.3; difference −15.00, t ≈ −16.85, p < 0.001; for KSS (part 2), the means were 72 ± 4.8 versus 80 ± 3.2; difference –8.00, t ≈ −10.74, p <0.001, indicating better function in group 2. The AKPS score was 64 ± 5.8 in group 1 and 76 ± 3.8 in group 2; difference −12.00, t ≈ −13.40, p < 0.001. After 3 months, the VAS score in group 1 was 2.2 ± 0.6, and in group 2 — 1.2 ± 0.4; difference 1.00, t ≈ 10.74, p < 0.001; for KSS (part 1) 78 ± 4.7 vs. 90 ± 2.2; difference −12.00, t ≈ −17.92, p < 0.001; for KSS (part 2) — 80 ± 3.8 vs. 90 ± 1.8; difference −10.00, t ≈ −18.42, p < 0.001; AKPS after 3 months was 76 ± 1.6 in group 1 and 89 ± 2.0 in group 2; difference −13.00, t ≈ −39.34, p < 0.001. Conclusions. All confidence intervals for the differences do not include 0, so the differences are statistically significant; the effect sizes are large, indicating a clinically important advantage of using a robotic orthosis for pain reduction and improvement of upper limb function.

Мета. Проаналізувати результати лікування зі застосуванням роботичного ортезу під час реабілітації пацієнтів після артроскопії, у яких розвинувся біль у передньому відділі колінного суглоба (КС) за допомогою клінічного й інструментального оцінювання його стану. Методи. Вивчено історії хвороб 120 осіб із синдромом переднього болю в КС (46 жінок віком (28,6 ± 7) років і 74 чоловіків (38,2 ± 8) років). Пацієнтам проводилась реабілітація в роботизованому ортезі з різними налаштуваннями підтримки маси тіла від 65 до 10 %. Виконано багатофакторний аналіз клінічних показників, включаючи рівень болю за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ) та Anterior Knee Pain Scale (AKPS). Вивчено функціональні характеристики суглоба за Knee Society Score (KSS). Результати. Проаналізовано функції пацієнтів із 60 осіб. Через 6 тижнів після операції середній ВАШ складав у групі 1 — 3,8 ± 0,3; у 2 — 1,8 ± 0,4; різниця 2,00, t ≈ 30,99, p < 0,001; за KSS (част. 1) у групі 1 — 68 ± 6,5; у 2 — 83 ± 2,3; різниця −15,00, t ≈ −16,85, p < 0,001; за KSS (част. 2) середні становили 72 ± 4,8 проти 80 ± 3,2; різниця − 8,00, t ≈ −10,74, p < 0,001, що свідчить про кращу функцію у групі 2. Показник AKPS був 64 ± 5,8 у групі 1 і 76 ± 3,8 у 2; різниця 12,00, t ≈ −13,40, p < 0,001. Через 3 міс. ВАШ у групі 1 становив 2,2 ± 0,6, у 2 — 1,2 ± 0,4; різниця − 1,00, t ≈ 10,74, p < 0,001; за KSS (част. 1) 78 ± 4,7 проти 90 ± 2,2; різниця − 12,00, t ≈ −17,92, p < 0,001; за KSS (част. 2) — 80 ± 3,8 проти 90 ± 1,8; різниця − 10,00, t ≈ − 18,42, p < 0,001; AKPS через 3 міс. становив 76 ± 1,6 у групі 1 і 89 ± 2,0 у 2; різниця −13,00, t ≈ −39,34, p < 0,001. Висновки. Усі довірчі інтервали для різниць не включають 0, отже відмінності є статистично значущими; величини ефекту великі, що свідчить про клінічно важливу перевагу застосування роботичного ортезу для зниження болю та покращення функції КС.