Профілактика післятравматичного спайкового процесу навколо ахіллового сухожилля кроликів
Вантажиться...
Дата
ORCID
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник/консультант
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Редакція журналу «Ортопедія, травматологія та протезування»
Анотація
The problem of treatment of tendon injuries remains unresolved despite on the variety of ways for its restoration. Unsatisfactory outcomes after surgical treatment according to different authors range from 15 to 62 %. The most important problem of tendon surgery is restoration of its function of sliding. Objective: To study the structural organization of the injured tendon by implementation of medications around tendon suture. Methods: The experiments were performed on 12 mongrel rabbits aged 12–18 months, weight 1 850–2 000 g. Partial Achilles tendon injury was modeled after cutting it at 1/2 diameter. In the control group (1st series) stitches were not treated. In experimental animals we injected around the tendon suture in the 2nd series — 1 ml 1 % hyaluronic acid (Syngial™), 3rd series — 1 ml of 4.5 % three-dimensional polyacrylamide polymer (Noltrex™), 4th series — 1 ml 64 IU hyaluronidase/ml (Lidasa-Biolik™). The study was conducted by means of light and polarization microscopy. Results: after 60 days in the area of traumatic injury tendon-like tissue that contained diverse bundles of collagen fibers made of collagen types I and III formed. Maximum accumulation of collagen type III was detected in regenerates of the animals in 1 and 4 series. Destructive tendon disorders in the areas located above or below of the injury zone found in all series of experiments: the most pronounced in the 4 (II stage), less pronounced — in 2 and 3 (I stage). The growth of connective tissue that violates sliding of bundles of collagen fibers was the most pronounced in the 1st and 4th series of experiments. Conclusion: For restoration of sliding function of the tendon and for prevention of tendon adhesions can be recommended medications Syngial™ and Noltrex™.
Проблема лечения больных с повреждениями сухожилий остается нерешенной, несмотря на разнообразие способов его восстановления. Неудовлетворительные результаты после хирургического лечения, по данным разных авторов, составляют от 15 до 62 %. Важнейшей проблемой хирургии сухожилий является восстановление его функции скольжения. Цель: изучить структурную организацию травмированного сухожилия путем введения вокруг сухожильного шва медикаментозных препаратов. Методы: эксперименты выполнены на 12 беспородных кроликах возрастом 12–18 мес., массой 1 850–2 000 г. Частичное повреждение ахиллова сухожилия моделировали, пересекая его на 1/2 диаметра. В контрольной группе (1-я серия) швы не обрабатывали. В опытных животных вокруг сухожильного шва вводили: 2-я серия — 1 мл 1 % гиалуроновой кислоты (Сингиал™), 3-я серия — 1 мл 4,5 % трехмерного полиакриламидного полимера (Нолтрекс™), 4-я серия — 1 мл 64 ЕД гиалуронидазы/мл (Лидаза-Биолек™). Исследование проведено с помощью световой и поляризационной микроскопии. Результаты: через 60 суток в области травматического повреждения формировалась сухожилиеподобная ткань, содержащая разнонаправленные пучки коллагеновых волокон, выполненных коллагеном I и III типов. Максимум накопления коллагена III типа выявлен в регенератах животных 1 и 4-й серий. Деструктивные нарушения в участках сухожилия, расположенных выше или ниже области травмы, обнаружены во всех сериях эксперимента: наиболее выраженные в 4-й (II стадия), менее выраженные – во 2 и 3-й (I стадия). Разрастание соединительной ткани, нарушающее скольжение пучков коллагеновых волокон, наиболее выражено в 1 и 4-й сериях эксперимента. Вывод: для восстановления скользящей функции сухожилия и профилактики спаек могут быть рекомендованы препараты СингиалТМ и НолтрексТМ.
Проблема лікування хворих з ушкодженнями сухожиль залишається невирішеною, незважаючи на різноманітність способів його відновлення. Незадовільні результати після хірургічного лікування, за інформацією різних авторів, становлять від 15 до 62 %. Найважливішою проблемою хірургії сухожиль є відновлення їх функції ковзання. Мета: вивчити структурну організацію травмованого сухожилля шляхом введення навколо сухожильного шва медикаментозних препаратів. Методи: експерименти виконані на 12 безпородних кролях віком 12–18 міс., масою 1 850–2 000 г. Часткове ушкодження ахіллового сухожилля моделювали, перетинаючи його на 1/2 діаметру. У контрольній групі (1-а серія) шви не обробляли. У дослідних тварин навколо сухожильного шва вводили: 2-а серія — 1 мл 1 % гіалуронової кислоти (Сингіал™), 3-я серія — 1 мл 4,5 % тривимірного поліакриламідного полімеру (Нолтрекс™), 4-а серія — 1 мл 64 ОД гіалуронідази/мл (Лідаза-Біолік™). Дослідження проведено за допомогою світлової та поляризаційної мікроскопії. Результати: через 60 діб в ділянці травматичного ушкодження формувалася сухожилкоподібна тканина, яка містила різноспрямовані пучки колагенових волокон, виконаних колагеном I і III типів. Максимум накопичення колагену III типу виявлений у регенератах тварин 1 та 4-ї серій. Деструктивні порушення в ділянках сухожилля, розташованих вище або нижче зони травми, встановлені в усіх серіях експерименту: найбільш виражені в 4-й (II стадія), менш виражені — у 2 і 3-й (I стадія). Розростання сполучної тканини, що порушує ковзання пучків колагенових волокон, виявилося найбільш вираженим у 1 і 4-й серіях експерименту. Висновок: для відновлення ковзної функції сухожилля і профілактики спайок можна рекомендувати препарати Сингіал™ і Нолтрекс™.
Проблема лечения больных с повреждениями сухожилий остается нерешенной, несмотря на разнообразие способов его восстановления. Неудовлетворительные результаты после хирургического лечения, по данным разных авторов, составляют от 15 до 62 %. Важнейшей проблемой хирургии сухожилий является восстановление его функции скольжения. Цель: изучить структурную организацию травмированного сухожилия путем введения вокруг сухожильного шва медикаментозных препаратов. Методы: эксперименты выполнены на 12 беспородных кроликах возрастом 12–18 мес., массой 1 850–2 000 г. Частичное повреждение ахиллова сухожилия моделировали, пересекая его на 1/2 диаметра. В контрольной группе (1-я серия) швы не обрабатывали. В опытных животных вокруг сухожильного шва вводили: 2-я серия — 1 мл 1 % гиалуроновой кислоты (Сингиал™), 3-я серия — 1 мл 4,5 % трехмерного полиакриламидного полимера (Нолтрекс™), 4-я серия — 1 мл 64 ЕД гиалуронидазы/мл (Лидаза-Биолек™). Исследование проведено с помощью световой и поляризационной микроскопии. Результаты: через 60 суток в области травматического повреждения формировалась сухожилиеподобная ткань, содержащая разнонаправленные пучки коллагеновых волокон, выполненных коллагеном I и III типов. Максимум накопления коллагена III типа выявлен в регенератах животных 1 и 4-й серий. Деструктивные нарушения в участках сухожилия, расположенных выше или ниже области травмы, обнаружены во всех сериях эксперимента: наиболее выраженные в 4-й (II стадия), менее выраженные – во 2 и 3-й (I стадия). Разрастание соединительной ткани, нарушающее скольжение пучков коллагеновых волокон, наиболее выражено в 1 и 4-й сериях эксперимента. Вывод: для восстановления скользящей функции сухожилия и профилактики спаек могут быть рекомендованы препараты СингиалТМ и НолтрексТМ.
Проблема лікування хворих з ушкодженнями сухожиль залишається невирішеною, незважаючи на різноманітність способів його відновлення. Незадовільні результати після хірургічного лікування, за інформацією різних авторів, становлять від 15 до 62 %. Найважливішою проблемою хірургії сухожиль є відновлення їх функції ковзання. Мета: вивчити структурну організацію травмованого сухожилля шляхом введення навколо сухожильного шва медикаментозних препаратів. Методи: експерименти виконані на 12 безпородних кролях віком 12–18 міс., масою 1 850–2 000 г. Часткове ушкодження ахіллового сухожилля моделювали, перетинаючи його на 1/2 діаметру. У контрольній групі (1-а серія) шви не обробляли. У дослідних тварин навколо сухожильного шва вводили: 2-а серія — 1 мл 1 % гіалуронової кислоти (Сингіал™), 3-я серія — 1 мл 4,5 % тривимірного поліакриламідного полімеру (Нолтрекс™), 4-а серія — 1 мл 64 ОД гіалуронідази/мл (Лідаза-Біолік™). Дослідження проведено за допомогою світлової та поляризаційної мікроскопії. Результати: через 60 діб в ділянці травматичного ушкодження формувалася сухожилкоподібна тканина, яка містила різноспрямовані пучки колагенових волокон, виконаних колагеном I і III типів. Максимум накопичення колагену III типу виявлений у регенератах тварин 1 та 4-ї серій. Деструктивні порушення в ділянках сухожилля, розташованих вище або нижче зони травми, встановлені в усіх серіях експерименту: найбільш виражені в 4-й (II стадія), менш виражені — у 2 і 3-й (I стадія). Розростання сполучної тканини, що порушує ковзання пучків колагенових волокон, виявилося найбільш вираженим у 1 і 4-й серіях експерименту. Висновок: для відновлення ковзної функції сухожилля і профілактики спайок можна рекомендувати препарати Сингіал™ і Нолтрекс™.
Опис
Ключові слова
Бібліографічний опис
4, 56–64
