Хірургія сарком таза (огляд літератури)

Abstract

for management and to achieve good functional results. About 10–15 % of all primary malignant tumors are localized inthe pelvic bones. Objective. To perform a literature review to identify key historical scientific and practical achievements thathave influenced the stages of the development of pelvic sarcoma surgery. Methods. To study the publications at Google searchengine, electronic databases PubMed, Google Scholar, archives of specialized journals and other sources of scientific and medical information. Results. The history of the development and improvement of the treatment pelvic bone tumor patients has more than 125 years. Important stages in the formation of this oncologic orthopedics area are improvement of anesthesia and resuscitation methods, study and understanding of mesenchymal tumors biology, modernization of neoplastic imaging methods, development of polychemotherapy (PCT) and radiotherapy protocols, the possibility of 3D-modeling of surgical interventions, creation of various artificial and biomaterials for bone defects replacement, critical view on oncological, functional outcomes and complications assessment. Today, the majority of patients with local pelvic bone sarcomas have the opportunity to perform limb salvage surgery. However, the issue of reconstruction of pelvic bone defects after massive resections remains incompletely understood. Reconstruction often provides a better functional result at a price of greater complications, and it influences the choice of the applied method. Conclusions. Despite of significant advances that was achieved since the first attempted of hemipelvectomy in 1891, a number of problematic issues in pelvic tumor surgery remains unresolved. Therefore, the search for a more adequate, less traumatic and functionally beneficial method of postresection pelvic bone defects reconstruction using biological materials and various types of custom-made/serial prosthetics keeps going, especially when the acetabulum is involved.

Ураження кісток таза пухлинними процесами є складною патологією для лікування й отримання добрих функціональ-них результатів. Близько 10‒15 % усіх первинних злоякісних пухлин локалізуються в кістках таза. Мета. Вивчитинаукову літературу для виявлення ключових історичних науково-практичних досягнень, які вплинули на етапи розвиткухірургії сарком таза. Методи. Вивчити публікації з пошукової системи Google, електронних баз PubMed, GoogleScholar, архівів спеціалізованих журналів й інших джерел науково-медичної інформації. Результати. Історія розвиткута вдосконалення лікування хворих на пухлини кісток таза налічує понад 125 років. Серед важливих етапів становленняцієї галузі онкоортопедії можна виділити: поліпшення методів анестезії та реанімації, вивчення та розуміння біологіїпухлин мезенхімальної тканини, модернізування методів візуалізації неопластичних процесів, розроблення протоколівполіхіміотерапії (ПХТ) та променевої терапії (ПТ), удосконалення резекцій кісток таза та хірургії органів малоготаза, можливість 3D-моделювання хірургічних утручань, створення різноманітних штучних і біоматеріалів для замі-щення дефектів кісток, критичний погляд щодо оцінювання результатів та ускладнень лікування. Сьогодні в більшостіпацієнтів із локальними саркомами кісток таза є можливість виконати органозбережні хірургічні втручання.Проте залишається не до кінця зрозумілим питання щодо реконструкції дефектів кісток таза після масивних резек-цій. Реконструкція часто забезпечує кращий функціональний результат ціною більших ускладнень і це впливає на вибірзастосованого методу. Висновки. Незважаючи на значні досягнення з моменту першої спроби геміпельвектомії в 1891 р., низка проблемних питань у хірургії пухлин таза залишається невирішеною. Тому продовжуються пошуки адекватнішого, найменш травматичного та функціонально вигідного методу реконструкції післярезекційних дефектів кісток таза з використанням біологічних матеріалів і різноманітних видів індивідуальних/серійних ендопротезів, особливо в разі залучення в процес кульшової западини.