Розробка та валідація моделі для прогнозування ризику нових остеопоротичних компресійних переломів після пункційної вертебропластики

Abstract

Percutaneous vertebroplasty (PVP) is one of the leading minimally invasive methods for the treatment of pain associated with osteoporotic vertebral compression fractures (OVCFs). However, PVP does not eliminate the underlying mechanism of fracture development — systemic osteoporosis — and therefore does not prevent the occurrence of new osteoporotic vertebral compression fractures (NOVCFs) at any level of the thoracic or lumbar spine. Objective. To develop and validate a scoring model for predicting new osteoporotic vertebral compression fractures after percutaneous vertebroplasty. Methods. The study employed a retrospective-prospective design. The retrospective component included patients who underwent PVP between 2005 and 2024, while the prospective component included patients treated surgically in 2025. Patients with densitometrically confirmed systemic osteoporosis who underwent PVP for an osteoporotic vertebral compression fracture of the thoracic or lumbar spine were eligible for inclusion. Results. A total of 701 patient medical records were reviewed. Of these, 501 were excluded: 428 due to incomplete data, 26 due to traumatic fracture etiology, and 47 due to metastatic spinal involvement or multiple myeloma. The final analysis included 200 patients. Three methods of assigning scores to predictor variables were used to evaluate the performance of the algorithm. Conclusions. A scoring system for predicting new osteoporotic vertebral compression fractures after percutaneous vertebroplasty was developed. Its cutoff values and weighting coefficients were quantitatively derived from meta-analysis data. The scoring system combines the evidence base provided by external data synthesis with the clinical applicability of a simple point-based tool and does not require specialized software.Пункційна вертебропластика (ПВП) є одним із провідних серед мінімально інвазійних методів лікування больового синдрому в разі остеопоротичних компресійних переломів хребців (ОКПХ). Водночас ПВП не усуває основний механізм переломів — системний остеопороз і тому не запобігає виникненню нових остеопоротичних компресійних переломів хребців (НОКПХ) у будь-яких сегментах грудного та поперекового відділів хребта. Мета. Розробити і валідувати бальну модель прогнозування нових остеопоротичних компресійних переломів після пункційної вертебропластики. Методи. Роботу виконано за ретроспективно-проспективним дизайном. Ретроспективна частина охоплює пацієнтів, яким виконано ПВП у період 2005–2024 р.; проспективна — прооперовані в 2025 р. До дослідження включали осіб із підтвердженим денситометрично системним остеопорозом, яким виконано ПВП із приводу остеопоротичного компресійного перелому хребця грудного або поперекового відділу хребта. Результати. Загалом розглянуто 701 історію хвороби пацієнтів. Виключено 501: 428 — відсутність повних даних; 26 — травматичний генез перелому; 47 — метастатичне ураження хребта або мієломну хворобу. До фінального аналізу включено 200 пацієнтів. Для оціню-вання якості роботи алгоритму застосовано три способи призначення балів предикторним показникам. Висновки. Розроблено бальну шкалу прогнозування нових остеопоротичних компресійних переломів хребців після пункційної вертебропластики, порогові значення та вагові коефіцієнти якої виведено кількісно з даних метааналізу. Ця шкала поєднує доказову обґрунтованість зовнішнього синтезу даних із клінічною застосовністю простої бальної шкали, не вимагаючи спеціалізованого програмного забезпечення.