Переваги та недоліки використання модульних ніжок за ревізійного ендопротезування кульшового суглоба

Abstract

The increasing number of revision hip surgeries highlights the challenge of selecting the optimal revision femoral component, particularly in cases of bone stock loss. Objective. To determine the advantages and disadvantages of modular revision stems compared to monoblock stems based on literature data and personal clinical observations. Methods. A literature review (37 sources) and a retrospective analysis of 175 revision surgeries performed between 2013 and 2025 were conducted. Patients were divided into two groups: 70 cases utilizing modular stems and 105 using monoblock stems. The study assessed the distribution of bone defects according to the Paprosky classification, complication rates, and functional outcomes using the Harris Hip Score (HHS) at 1-year follow-up. Results. Monoblock stems were predominantly used for Paprosky type I–II femoral defects (79 %), whereas modular stems were preferred for type III–IV defects (66.2 %). The overall complication rate was comparable: 8.8 % in the modular group and 8 % in the monoblock group (P = 0 .834). S ignificant s ubsidence ( > 10 m m) w as m ore f requently observed with monoblock stems. Functional outcomes according to HHS significantly improved in both groups after one year (80.2 ± 3.1 and 83.1 ± 3.3 points, respectively) with no statistically significant difference between them. Conclusions. The clinical outcomes of modular and monoblock stems are equivalent. The choice of implant should be based on the anatomical situation: monoblock stems are effective for moderate defects, while modular stems offer advantages in severe defects (Paprosky type III–IV) to ensure stable fixation and biomechanical restoration.

Зростання кількості ревізійних втручань на кульшовому суглобі актуалізує проблему вибору оптимального ревізійного стегнового компонента, особливо в умовах дефіциту кісткової тканини. Мета. Виявити переваги та недоліки модульних ревізійних ніжок у порівнянні з моноблочними на основі даних літературних джерел і власних клінічних спостережень. Методи. Проведено огляд публікацій (37 статей) та ретроспективний аналіз 175 ревізійних втручань, виконаних у період 2013–2025 р. Пацієнтів розподілено на дві групи: 70 випадків застосування модульних ніжок і 105 — моноблочних. Проаналізовано розподіл типів дефектів за Paprosky, частоту ускладнень і функціональні результати за шкалою Harris Hip Score (HHS) через рік після операції. Результати. У разі дефектів стегнової кістки за Paprosky I–II типу частіше застосовували моноблочні ніжки (79 %), тоді як за III–IV — переважали модульні (66,2 %). Загальна частота ускладнень була порівнянною: 8,8 % у групі модульних ніжок та 8 % за умов використання м оноблочних ( р = 0 ,834). Значне просідання (> 10 мм) частіше спостерігали під час використання моноблочних ніжок. Функціональні результати за HHS через рік суттєво покращилися в обох групах (80,2 ± 3,1 та (83,1 ± 3,3) бала відповідно) без статистично значущої різниці між ними. Висновки. Результати застосування модульних і моноблочних ніжок є клінічно рівнозначними. Вибір конструкції повинен ґрунтуватися на анатомічній ситуації: моноблочні ніжки доцільні в разі помірних дефектів, тоді як використання модульних мають переваги за значних дефектів (Paprosky III–IV) для забезпечення надійної фіксації та відновлення біомеханіки суглоба.