Механічні характеристики кортикальних фіксаторів для реконструкції передньої схрещеної зв’язки

Abstract

Reconstruction of the damaged anterior crucial ligament today is a routine surgery. Violation of graft fixation and its exten­sion are the most frequent causes of instability. Recently ac­quired cortical use button latches become popular. Objective: to evaluate the possibility of using own cortical locking fixation with adaptive loop based on the study of its mechanical characteristics. Methods: using the bursting of hydraulic machines tested two types of clamps with cortical adaptive loop: 1) Tight­Rope anterior crucial ligament (Arthrex Inc., Naples, FL) eg reverse thrust; 2) own, consisting of button plate and thread Fiberwire № 2 (Arthrex Inc., Naples, FL). To determineload ex­tension have made constant load of 50 H for 30 s. Next applied given sinusoidal cyclic preloading from 50 to 250 H with a fre­quency of 2 Hz. Repeat exertion after 50, 100, 500, 1 000 and 2 000 cycles of loading has been assessed. Stretched loop exten­sion of 1 mm/s to determine the maximum tensile strength. Re­sults: the mean values of load extension did not differ (p > 0.05) in cortical locking own making ((2.07 ± 0.3) mm) and commer­cially available ((1.95 ± 0.2) mm). The difference between the to­tal cyclic extension after 2000 loading cycles was also statisti­cally significant — (1.1 ± 0.1) mm and factory (1.21 ± 0.13) mm in copyright holder. there is no difference overall in elongation (perednavantazhenoho and cyclic) — (3.05 ± 0.95) mm of plant holder, (3.28 ± 0.22) mm in own fixation device; maximum ten­sile strength — (876 ± 56) and (953 ± 48) H respectively. Conclu­sions: yielded similar mechanical characteristics of the studied devices such as sufficient tensile strength and elongation op­portunity, allow us to recommend them for use in reconstruc­tive surgery of anterior crucial ligament.

Реконструкция поврежденной передней крестообразной связки (ПКС) сегодня является рутинным хирургическим вмешательством. Нарушение фиксации трансплантата и его удлинение являются частыми причинами развития нестабильности. В последнее время использование получили кортикальные пуговичные фиксаторы. Цель: оценить возможность применения собственного кортикального фиксатора с адаптивной петлей на основе изучения его механических характеристик. Методы: с помощью разрывной гидравлической машины провели тестирование двух видов кортикальных фиксаторов с адаптивной петлей: 1) TightRope ACL (Arthrex Inc., Naples, FL) обратного натяжения; 2) собственного, который состоит из пуговичной пластины и нити Fiberwire № 2 (Arthrex Inc., Naples, FL). Для определения преднагрузочного удлинения прилагали постоянную нагрузку в 50 Н в течение 30 с. Далее прилагали циклические синусоидальные нагрузки от 50 до 250 Н с частотой 2 Гц. Циклическое удлинение фиксировали после 50, 100, 500, 1 000 и 2 000 циклов нагрузки. Растягивали петлю с удлинением 1 мм/с для определения максимальной прочности на разрыв. Результаты средней величины преднагрузочного удлинения не отличались (р < 0,05) у кортикального фиксатора собственного изготовления ((2,07 ± 0,3) мм) и заводского ((1,95 ± 0,2) мм). Разница общего циклического удлинения после 2 000 циклов нагрузки также была статистически недостоверной — (1,1 ± 0,1) мм у заводского и (1,21 ± 0,13) мм у авторского фиксатора. Не установлено разницы показателей общего удлинения (переднагрузочного и циклического) — (3,05 ± 0,95) мм для заводского фиксатора, (3,28 ± 0,22) мм для собственного; максимальной прочности на разрыв — (876 ± 56) и (953 ± 48) Н соответственно. Выводы: полученные аналогичные механические характеристики исследованных устройств, в частности достаточная прочность на разрыв и возможность продления, позволяют рекомендовать их для применения в реконструктивной хирургии ПКС.

Реконструкція ушкодженої передньої схрещеної зв’язки (ПСЗ) сьогодні є рутинним хірургічним втручанням. Порушення фіксації трансплантата і його подовження є найчастішими причинами розвитку нестабільності. Останнім часом використання набули кортикальні ґудзикові фіксатори. Мета: оцінити можливість застосування власного кортикального фіксатора з адаптивною петлею на підставі вивчення його механічних характеристик. Методи: за допомогою розривної гідравлічної машини провели тестування двох видів кортикальних фіксаторів з адаптивною петлею: 1) TightRope ACL (Arthrex Inc., Naples, FL) зворотного натягу; 2) власного, який складається з ґудзикової пластини та нитки Fiberwire № 2 (Arthrex Inc., Naples, FL). Для визначення переднавантаженого подовження докладали постійне навантаження в 5 Н протягом 30 с. Далі докладали циклічні синусоїдальні навантаження від 50 до 250 Н із частотою 2 Гц. Циклічне подовження фіксували після 50, 100, 500, 1 000 та 2 000 циклів навантаження. Розтягували петлю з подовженням 1 мм/с для визначення максимальної міцності на розрив. Результати: середні величини переднавантаженого подовження не відрізнялися (р > 0,05) в кортикального фіксатора власного виготовлення ((2,07 ± 0,3) мм) та заводського ((1,95 ± 0,2) мм). Різниця загального циклічного подовження після 2 000 циклів навантаження також була статистично недостовірною — (1,1 ± 0,1) мм у заводського та (1,21 ± 0,13) мм в авторського фіксатора. Не встановлено різниці показників загального подовження (переднавантаженого та циклічного) — (3,05 ± 0,95) мм для заводського фіксатора, (3,28 ± 0,22) мм для власного; максимальної міцності на розрив — (876 ± 56) і (953 ± 48) Н відповідно. Висновки: отримані аналогічні механічні характеристики досліджених пристроїв, зокрема достатня міцність на розрив та можливість подовження, дають змогу рекомендувати їх для застосування в реконструктивній хірургії ПСЗ.