Моделювання фіксації хребців з використанням транспедикулярних конструкцій на поперековому відділі хребта щурів

Abstract

Despite on significant progress in the development of vertebrology the problem of treatment of degenerative diseases of the spine remains relevant due to the significant amount of people suffering from back pain. One of the approaches to the study of the etiopathogenesis of degenerative diseases of the spine might be conducting experimental studies with using of histological methods to develop new ways for prevention and treatment of this disease. Objective: To develop an experimental model of transpedicular fixation of the lumbar spine in the rats. Methods: For reproducing the experimental model lab rats aged 5 months, weighing from 430 to 500 g of a population of experimental biological clinic of the SI «Sytenko Institute for Spine and Joints Pathology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine». Surgeries in animals were performed aseptically under general anesthesia (chlorpromazine — 10 mg/kg, ketamine — 50 mg/kg). After cleaning of the operating field with a solution of iodine and surgical approach we exposed posterior parts of two adjacent vertebrae. Further we modeled violation of innervation for paravertebral muscles which usually occurs in a compression-radicular syndromes through the destruction of the posterior branch of the spinal nerve. We performed bone autoplasty. Results: For the study of the morphological features of the paravertebral muscles in cases of fixation of adjacent vertebral bodies there were designed an appropriate construct which was implemented to the experimental rats and tool kit for it. Radiography done immediately after surgery and at 3 months after it discovered the stability of fixation. Conclusion: The developed construct for fixation of the vertebral bodies of the rats allows modeling surgeries for posterior transpedicular stabilization, provides possibilities for studying factors affecting quality of fusion in particular the state of paravertebral muscles.Несмотря на значительный прогресс развития вертебрологии, проблема лечения дегенеративных заболеваний позвоночника остается актуальной из-за значительного количества людей, страдающих от боли в спине. Одним из подходов к изучению этиопатогенеза дегенеративных заболеваний позвоночника является проведение экспериментальных исследований с использованием методов гистологии с целью разработки новых способов предупреждения и лечения этой патологии. Цель: разработать экспериментальную модель транспедикулярной фиксации поясничного отдела позвоночника крыс. Методы: для воспроизведения экспериментальной модели использованы лабораторные крысы в возрасте 5 мес., массой тела 430–500 г популяции экспериментально-биологической клиники ИППС им. проф. М. И. Ситенко. Хирургические вмешательства животным выполняли в условиях асептики под общим обезболиванием (аминазин — 10 мг/кг, кетамин — 50 мг/кг). После обработки операционного поля раствором йода и хирургического доступа выделяли задние отделы двух прилегающих позвонков, скелетировали. Далее моделировали нарушение иннервации паравертебральных мышц, которое обычно возникает в условиях компрессионно-корешковых синдромов, путем разрушения задней ветви спинномозгового нерва. Выполняли костную аутопластику. Результаты: для изучения морфологических особенностей паравертебральных мышц в условиях фиксации смежных тел позвонков создана соответствующая конструкция с инструментарием, которую установили экспериментальным крысам. Рентгенография непосредственно после операции и через 3 мес. после нее обнаружила стабильность фиксации. Вывод: разработанная конструкция для фиксации тел позвонков крыс позволяет моделировать операции задней транспедикулярной стабилизации, раскрывает возможности для изучения факторов, влияющих на качество спондилодеза, в частности состояние паравертебравльних мышц.Незважаючи на значний прогрес у розвитку вертебрології, проблема лікування дегенеративних захворювань хребта залишається актуальною через значну кількість людей, які страждають від болю в спині. Одним з підходів до вивчення етіопатогенезу дегенеративних захворювань хребта є виконання експериментальних досліджень з використанням методів гістології з метою розроблення нових способів попередження та лікування цієї патології. Мета: розробити експериментальну модель транспедикулярної фіксації поперекового відділу хребта щурів. Методи: для відтворення експериментальної моделі використані лабораторні щури віком 5 міс., масою тіла від 430–500 г популяції експериментально-біологічної клініки ІПХС ім. проф. М. І. Ситенка. Хірургічні втручання тваринам виконували в умовах асептики під загальним знеболюванням (аміназин — 10 мг/кг, кетамін — 50 мг/кг). Після обробки операційного поля розчином йоду та хірургічного доступу виділяли задні відділи двох прилеглих хребців, скелетували. Далі моделювали порушення іннервації паравертебральних м’язів, яке зазвичай виникає за умов компресійно-корінцевих синдромів, шляхом руйнування задньої гілки спинномозкового нерва. Виконували кісткову автопластику. Результати: для вивчення морфологічних особливостей паравертебральних м’язів в умовах фіксації суміжних тіл хребців створено відповідну конструкцію з інструментарієм, яку встановили експериментальним щурам. Рентгенографія безпосередньо після операції та через 3 міс. після неї виявила стабільність фіксації. Висновок: розроблена конструкція для фіксації тіл хребців щурів дає змогу моделювати операції задньої транспедикулярної стабілізації, розкриває можливості для вивчення факторів, які впливають на якість спондилодезу, зокрема стан паравертебравльних м’язів.