2023
Постійний URI для цього фонду
Перегляд
Перегляд 2023 за назвою
Зараз показано 1 - 20 з 26
Результатів на сторінку
Варіанти сортування
Документ • 0120U103048 Розробити диференційовані підходи до хірургічного лікування пацієнтів з пухлинами кісток тазу(2023) Вирва О.Є.; Малик Р.В.• Мета роботи – розробити та обґрунтувати нові методики хірургічного лікування хворих на пухлини кісток тазу із ураженням кульшової западини з метою покращення результатів лікування. Методи дослідження – аналітичний, патентно-інформаційний, статистичний, метод математичного моделювання, клінічний, рентгенологічний, патентно-інформаційний. В роботі проведено порівняльний аналіз існуючих методик хірургічного лікування пацієнтів із злоякісними пухлинами кісток тазу. Виявлено переваги та недоліки різних методик резекцій таза та їхніх реконструкцій. Виконано метааналіз даних результатів лікування та ускладнень у пацієнтів з злоякісними пухлинами кісток тазу. Проведено аналіз даних комп’ютерних томограм тазу хворих з різними нозологічними формами пухлин та різними локалізаціями патологічних вогнищ. Проведено динамічне математичне моделювання із використанням інструментів для вирішення зворотної задачі динаміки та статичної оптимізації на математичних скелетно-м’язових моделях для вивчення впливу анатомічних параметрів розташування стегнової кістки по відношенню до кісток тазу на функціональність суглобів та м’язів нижніх кінцівок. Створено нову методику реконструкції ацетабулярної ділянки кісток тазу та проведено її клінічну апробацію. В результаті проведеного аналізу результатів хірургічного лікування пацієнтів з пухлинами кісток тазу виявлено основні ускладнення та особливості оперативних втручань у разі застосування різних методик резекцій.Документ 0121U111555 Вивчити механізми формування іммобілізаційних контрактур і дослідити вплив низькочастотної вібрації на відновлення функції суглобів (2022-2023)(2024-01-11) Тяжелов О.А.; Карпінський М.Ю.; Карпінська О.Д.Вивчено вплив низькочастотних механічних коливань на відновлення рухливості суглобів та розробити алгоритм локального застосування низькочастотної вібрації при післяіммобілізаційних контрактурах суглобів кінцівок. Концептуальна модель формування іммобілізаційних контрактур після переломів кінцівок демонструє часові морфологічні перебудови тканин суглоба при знерухомлені. Створено концепцію впливу низькочастотної вібрації на відновлення функції суглобів. В експериментальних дослідження на тваринах визначено вплив низькочастотної вібрації на відновлення рухів в колінному суглобі після іммобілізації тривалістю 4 тижні. Математичним моделюванням моментів сил у ліктьовому і колінному суглобах визначено крутні моменти які виникають у суглобі одразу після зняття іммобілізації та визначено максимальне зовнішнє зусилля, яке можна прикладати при реабілітаційних заходах для розробки ліктьового та колінного суглоба в пасивному режимі. Проведені клінічні дослідження пацієнтів з іммобілізаційними контрактурами ліктьового та колінного суглобів та доведено вплив низькочастотної вібрації на відновлення рухів у суглобах. Розроблено алгоритм ведення пацієнтів з постіммобілізаційними контрактурами суглобів. Колекція містить 3 набори FAIR данихДокумент 0121U111749 Удосконалити методи хірургічного лікування хворих з дегенеративно-дистрофічними захворюваннями поперекового відділу хребта з використанням новітніх технологій(2023) Радченко В.О.; Барков О.О.Мета роботи – розробити, обґрунтувати та впровадити в практику систематизовану модель профілактики ускладнень сучасного хірургічного лікування пацієнтів із дегенеративно-дистрофічними захворюваннями поперекового відділу хребта на підставі використання діагностичних, лікувальних та експериментальних технологій. Методи дослідження – клініко-лабораторні, біохімічні, імунологічні, морфологічні, статистичні. У результаті проведеної НДР на основі систематичного огляду літератури сучасних методів хірургічного лікування захворювань поперекового відділу хребта дегенеративно-дистрофічного генезу вивчено та проаналізовано переваги та недоліки кожного методів. Визначено залежність характеру і частоти виникнення післяопераційних ускладнень від використання малоінвазивних і відкритих хірургічних втручань із використанням новітніх заходів і технологій. Визначено передопераційні зміни маркерів запалення, метаболітів сполучної тканини та імунної системи у пацієнтів з ускладненнями після хірургічного лікування дегенеративно-дистрофічних захворювань хребта. Виділено найбільш значимі прогностично-несприятливі фактори розвитку ускладнень хірургічного лікування пацієнтів. Розроблено алгоритмізовану модель прогнозування розвитку ускладнень сучасного хірургічного лікування пацієнтів із дегенеративно-дистрофічними захворюваннями хребта на основі результатів передопераційного клінко-лабораторногообстеження пацієнтів. На підставі експерименту морфологічними і біохімічними методами вивчено розвиток ускладнень спондилодезу поперекового відділу хребта щурів залежно від дегенеративних порушень внаслідок ушкоджень нервових структур або міжхребцевих дисків.Документ FAIR дані низкочастотної розробки ліктьового суглобу з іммобілізаційними контрактурами(2023) Тяжелов О.А.FAIR дані результатів низькочастотної вібраційної розробки (20 Гц) іммобілізаційних контрактур ліктьового суглобаДокумент Meta дані до FAIR elbow_vabration.xlsx(2023) Тяжелов О.А.Документ Meta файл до FAIR даних (knee_vibration.xlsx)(2023) тяжелов О.А.Документ ReadMe до FAIR elbow_vabration.xlsx(2023) Тяжелов О.А.Документ ReadMe файл до набору даних knee_vibration.xlsx(2023) Тяжелов О.А.Документ ReadMe файл до файлу (Stat_rats.xlsx)(2023) Тяжелов О.А.Документ • Вивчити механізми формування іммобілізаційних контрактур і дослідити вплив низькочастотної вібрації на відновлення функції суглобів(2023) Корж М.О.; Тяжелов О.А.; Карпінський М.Ю.; Карпінська О.Д.• Вивчено вплив низькочастотних механічних коливань на відновлення рухливості суглобів та розробити алгоритм локального застосування низькочастотної вібрації при післяіммобілізаційних контрактурах суглобів кінцівок. Концептуальна модель формування іммобілізаційних контрактур після переломів кінцівок демонструє часові морфологічні перебудови тканин суглоба при знерухомлені. Створено концепцію впливу низькочастотної вібрації на відновлення функції суглобів. В експериментальних дослідження на тваринах визначено вплив низькочастотної вібрації на відновлення рухів в колінному суглобі після іммобілізації тривалістю 4 тижні. Математичним моделюванням моментів сил у ліктьовому і колінному суглобах визначено крутні моменти які виникають у суглобі одразу після зняття іммобілізації та визначено максимальне зовнішнє зусилля, яке можна прикладати при реабілітаційних заходах для розробки ліктьового та колінного суглоба в пасивному режимі. Проведені клінічні дослідження пацієнтів з іммобілізаційними контрактурами ліктьового та колінного суглобів та доведено вплив низькочастотної вібрації на відновлення рухів у суглобах. Розроблено алгоритм ведення пацієнтів з постіммобілізаційними контрактурами суглобів. Колекція містить 3 набори FAIR данихДокумент Вивчити особливості функціональних порушень при поєднаної патології поперекового відділу хребта та кульшового суглоба та розробити тактику і вимоги до хірургічного лікування цих хворих(2023) Корж М.О.; Попсуйшапка К.О.; Підгайська О.О.Мета роботи – вивчити зміни хребтово-тазових показників у хворих після ендопротезування кульшового суглоба та операції на поперековому відділі хребта. Методи дослідження – клінічний, рентгенологічний, статистичний. Було проведено аналіз наукової літератури щодо особливостей діагностики та оперативного лікування патології кульшового суглоба при наявності змін з боку хребта. З літератури визначено, які саме параметри необхідно досліджувати та які мають вплив на результат хірургічного лікування. Ці параметри характеризують взаємовідносини в хребтово-тазовому сегменті та існують особливості встановлення чашки ендопротеза при наявності змін в поперековому відділі хребта. Ігнорування змін з боку хребта приводить до незадовільних результатів ендопротезування, а саме до імпінджменту та вивиху головки ендопротеза. Проведено ретроспективне та проспективне дослідження, обстежені хворі із поєднаною патологію хребта та кульшового суглоба, визначено зміни параметрів в залежності від положення тіла: стоячи та сидячи. Також досліджено зміну сагітального контуру хребта у хворих до та після ендопротезування кульшового суглоба та після операції на хребті в залежності від положення тіла.Документ Вивчити особливості функціональних порушень при поєднаної патології поперекового відділу хребта та кульшового суглоба та розробити тактику і вимоги до хірургічного лікування цих хворих(2023) Корж М.О.; Попсуйшапка К.О.; Підгайська О.О.Мета роботи – вивчити зміни хребтово-тазових показників у хворих після ендопротезування кульшового суглоба та операції на поперековому відділі хребта.. Методи дослідження – клінічний, рентгенологічний, статистичний. Було проведено аналіз наукової літератури щодо особливостей діагностики та оперативного лікування патології кульшового суглоба при наявності змін з боку хребта. З літератури визначено, які саме параметри необхідно досліджувати та які мають вплив на результат хірургічного лікування. Ці параметри характеризують взаємовідносини в хребтово-тазовому сегменті та існують особливості встановлення чашки ендопротеза при наявності змін в поперековому відділі хребта. Ігнорування змін з боку хребта приводить до незадовільних результатів ендопротезування, а саме до імпінджменту та вивиху головки ендопротеза. Проведено ретроспективне та проспективне дослідження, обстежені хворі із поєднаною патологію хребта та кульшового суглоба, визначено зміни параметрів в залежності від положення тіла: стоячи та сидячи. Також досліджено зміну сагітального контуру хребта у хворих до та після ендопротезування кульшового суглоба та після операції на хребті в залежності від положення тіла.Документ Вібраційна розробка іммобілізаційних контрактур колінного суглоба(2023) Тяжелов О.А.FAIR дані результатів низькочастотної (20Гц) вібраційної розробки іммобілізаційних контрактур колінного суглобаДокумент Дослідити патофізіологічні механізми гемодинамічних та неврологічних реакцій, обумовлених видом анестезії та інтраопераційним положенням тіла пацієнта під час хірургічних втручань на хребті(2023) Радченко В.О.; Лизогуб М.В.; Котульський І.В.Мета роботи - покращити результати періопераційного менеджменту оперативних втручань на хребті у прон-позиції на основі вивчення гемодинаміки, симпато-вагального балансу, больового синдрому, когнітивних функцій, частоти ускладнень. Методи дослідження − бібліографічній, загальноклінічні; інструментальні − пульсоксиметрія, тонометрія, реокардіографія, ультрасонографія, дослідження варіабельності серцевого ритму, компʼютерна томографія; математико-статистичні – для обробки та аналізу даних. У 254 хворих із патологією хребта досліджено зміни системи кровообігу при повороті з положення на спині у прон-позицію в умовах різних видів анестезії. Досліджено перебіг спінальної анестезії та розподіл гіпебаричного контрасту у прон-позиції. Порівняння передопераційних змін гемодинаміки у відповідь на поворот у прон-позицію з інтраопераційними дозволили створити математичну модель прогностичного індексу нестабільності гемодинаміки. У пацієнтів на фоні тотальної внутрішньовенної анестезії та перевороту на живіт зміни гемодинаміки не є критичними і не потребують корекції. Проте, у пацієнтів похилого віку спінальна анестезія завжди є більш гемодинамічно стабільною. Підтримання середнього артеріального тиску в межах 60–80 мм рт. ст. можна вважати безпечним, бо така гіпотензія не чинить негативного впливу на функцію спинного мозку та нирок. При виконаннi оперативних втручань на поперековому вiддiлi хребта у прон-позиції тривалiстю до 3 год доцiльнiше використовувати iзобаричний розчин бупівакаїну. Використання гiпербаричного бупівакаїну є доцiльним при виконаннi триваліших оперативних втручань. Час експозицiї у положеннi лежачі на спинi до повороту у прон-позицію слiд рекомендувати 5Документ Дослідити патофізіологічні механізми гемодинамічних та неврологічних реакцій, обумовлених видом анестезії та інтраопераційним положенням тіла пацієнта під час хірургічних втручань на хребті(2023) Радченко В.О.; Лизогуб М.В.; Котульський І.В.Мета роботи - покращити результати періопераційного менеджменту оперативних втручань на хребті у прон-позиції на основі вивчення гемодинаміки, симпато-вагального балансу, больового синдрому, когнітивних функцій, частоти ускладнень. Методи дослідження − бібліографічній, загальноклінічні; інструментальні − пульсоксиметрія, тонометрія, реокардіографія, ультрасонографія, дослідження варіабельності серцевого ритму, компʼютерна томографія; математико-статистичні – для обробки та аналізу даних. У 254 хворих із патологією хребта досліджено зміни системи кровообігу при повороті з положення на спині у прон-позицію в умовах різних видів анестезії. Досліджено перебіг спінальної анестезії та розподіл гіпебаричного контрасту у прон-позиції. Порівняння передопераційних змін гемодинаміки у відповідь на поворот у прон-позицію з інтраопераційними дозволили створити математичну модель прогностичного індексу нестабільності гемодинаміки. У пацієнтів на фоні тотальної внутрішньовенної анестезії та перевороту на живіт зміни гемодинаміки не є критичними і не потребують корекції. Проте, у пацієнтів похилого віку спінальна анестезія завжди є більш гемодинамічно стабільною. Підтримання середнього артеріального тиску в межах 60–80 мм рт. ст. можна вважати безпечним, бо така гіпотензія не чинить негативного впливу на функцію спинного мозку та нирок. При виконаннi оперативних втручань на поперековому вiддiлi хребта у прон-позиції тривалiстю до 3 год доцiльнiше використовувати iзобаричний розчин бупівакаїну. Використання гiпербаричного бупівакаїну є доцiльним при виконаннi триваліших оперативних втручань. Час експозицiї у положеннi лежачі на спинi до повороту у прон-позицію слiд рекомендувати 5 хв.Документ Експеримент формування контрактури у щурів(2023) Тяжелов О.А.FAIR дані експериментальних досліджень на щурах по формуванню іммобілізаційної контрактури.Документ Документ Клініка та лабораторні дослідження(2023) Леонт'єва Ф.С.Документ Опис даних експериментальних досліджень (Stat_rats.xlsx)(2023) Тяжелов О.А.Документ Пакет вібраційна розробка ліктьового суглоба(2025) Карпінська О.Д.