2022, №1-2

Постійний URI для цієї колекції

https://archive.sytenko.org.ua/handle/123456789/2983

Перегляд

Перегляд 2022, №1-2 за темою "дегенерація міжхребцевого диска"

Зараз показано 1 - 1 з 1
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Сучасні підходи до моделювання in vivo дегенеративних захворювань хребта
    (2022) Радченко В.О.; Скіданов М.А.; Ашукіна Н.О.; Мальцева В.Є.; Скіданов А.Г.; Барков О.О.
    Поширеність захворюваності й інвалідності через поперековий біль у світі постійно зростають. Для зменшення соціально-економічних наслідків дегенеративних захворювань хребта проводять масштабні дослідження, зокрема, із використанням моделей in vivo. Мета. З’ясувати переваги та недоліки різних експериментальних моделей in vivo для вивчення механізмів розвитку дегенеративних порушень у складових хребтових рухових сегментах і тестування методик їхнього лікування. Методи. Проведено пошук джерел літератури в наукових базах PubMed, Google Scholar, Base за ключовими словами Spinal Diseases, Spine Disorder, Intervertebral Disc Degeneration (Repair), Facet Joint Degeneration (Repair), Animal Model, Facet (Zygapophyseal) Joint Osteoarthritis, Canine (dog), Swine (Pig), Ovine (sheep), Rabbit, Rat, Mice. Глибина пошуку прийнята 10 років. Результати. Для вивчення механізмів розвитку дегенеративних порушень у хребтових рухових сегментах або вип­робовування лікувальних стратегій використовують лабораторних гризунів, свиней, кіз, собак, овець, приматів. Дослідження на великих тваринах виконують завдяки порівнянним розмірам, анатомії, біомеханіці та гістологічній структурі тіл хребців і міжхребцевих дисків. Через природну дегенерацію з віком привабливими для вивчення механізмів розвитку дегенеративних захворювань хребта є моделі на собаках та альпаках. Проте експерименти на великих тваринах обмежені високою вартістю та вимогами біоетики. Перспективним є використання кролів, щурів, мишей. У них дегенеративні зміни у хребті моделюють шляхом виконання травматичних ушкоджень (порушення цілісності дуговідросткових суглобів, замикальних пластинок, волокнистого кільця чи драглистого ядра, нуклеотомії, дискектомії) і введення хімічних агентів. Висновки. Перевагою лабораторних гризунів перед великими тваринами в якості моделей для вивчення механізмів розвитку дегенеративних захворювань хребта і тестування методик їхнього лікування є простота застосування та легкість відтворювання, економічна й етична виправданість. Проте обирати модель необхідно ретельно відповідно до завдань дослідження.