Методичні рекомендації
Постійний URI для цієї колекції
Перегляд
Перегляд Методичні рекомендації за датою видання
Зараз показано 1 - 14 з 14
Результатів на сторінку
Варіанти сортування
Документ Діагностика і лікування травматичних вивихів і переломо-вивихів костей передпліччя у дітей(2000) Бондаренко Н.С.Документ Рефлексодіагностика та немедикаментозні методи лікування післятравматичного міофасціального больового синдрому верхніх кінцівок(2000) Маколінець В.І.; Гращенкова Г.М.; Мельник В.В.; Гаєвська А.М.Документ Діагностика нестабільності плечового суглоба(2000) Тяжелов О.А.; Горидова Л.Д.; Василевський М.М.Документ Лікувальна тактика при сполучених пошкодженнях сухожилків згиначів, серединного та ліктьового нервів на рівні дистальної третини передпліччя(2001) Хвисюк М.І.; Голобородько С.А.; Хвисюк О.М.; Істомін А.Г.; Черепов Д.В.Документ Остеоартроз. Сучасні методики фізіотерапевтичного лікування: Методичні рекомендації(2002) Маколінець В.І.; Гращенкова Т.М.; Гаєвська А.М.; Мельник В.В.; Корж І.В.; Чатківська І.М.Документ Лікувальна фізкультура в післяопераційному періоді у хворих з пошкодженнями проксимального відділу плечової кістки(2002) Корж М.О.; Горидова Л.Д.; Тяжелов О.А.; Прозоровський Д.В.; Стауде В.А.Документ Лікувальна тактика при пошкодженнях крижово-клубових суглобів(2002) Хвисюк М.І.; Бітчук Д.Д.; Істомін А.Г.; Хвисюк О.М.; Ковальов С.І.; Черепов Д.В.Документ Діагностика та лікування запальних і деструктивно-дистрофічних уражень крижово-клубових суглобів(2002) Хвисюк М.І.; Істомін А.Г.; Хвисюк О.М.; Король Є.О.; Черепов Д.В.; Бітчук Д.Д.Документ Пологова травма шийного відділу хребта у новонароджених за рентгенологічними даними(Крокус, 2003) Спузяк М.І.; Шармазанова О.П.; Вороньжев І.О.Документ Стілець-опора для активного розвантаження поперекового відділу хребта(Крокус, 2005) Мітелева З.М.; Шевченко С.Д.; Мезенцев А.О.; Карпінський М.Ю.; Суббота І.А.; Міровський К.І.Сидіння в невірній позі дуже широко розповсюджено і обумовлено загальною практикою конструювання стільців з неадекватною спинкою. Ця історична практика була заснована на ранніх дослідженнях, які встановили правила для вироблення сидінь. Правила помилково вказували на те, що не треба вигинати спинку стільця для поперекового вигину тулуба, тому що спина може розпрямлятися, пристосовуючись до плоскої спинки. До розрахунку не брали ні умови комфорту та нормальної пози, ні напруження м’язів. Для забезпечення ортостатичної пози і рівноваги тулуба (внутрішнього силового поля) було біомеханічно обґрунтовано і створено спеціальний апарат. Апарат являє собою стілець, встановленій на основанії на телескопічній стійці. Стійка поєднана з основанням за допомогою сферичного шарніру з пружиною, що забезпечує можливисть встановлення стійки під різними кутами відносно основання. Така рухома конструкція, для забезпечення комфортного сідіння, потребує постійного підтримання вертикальної пози. Це сприяє піддержанню тонусу м’язів спини, збільшенню їх сили, отже тренуванню власного м’язово корсету, що запобігає розвитку деформації хребта. Апарат призначений для тривалого індивідуального використання як у спеціалізованих лікувальних закладах (школах-інтернатах, санаторіях та ін.), так і в домашніх умовах для пацієнтів із ранніми стадіями сколіотичної хвороби та іншими патологічними станами хребта.Документ Нове знання (методолоґічні поради)(2008) Сіменач Б.І.Ціллю нашого дослідження є з’ясування суті цієї конфліктної ситуації, що склалася в управлінні науковою діяльністю на прикладі „нового знання” та визначення шляхів виходу з неї. Дослідження виконується на моделі ортопедичної артрології. У наших міркуваннях враховуємо власний досвід (парадиґму) з питань інтеґрації - теоретизації ортопедичної артролоґії.Документ Рання діагностика і консервативне лікування асептичного некрозу головки стегнової кістки у дорослих(2010) Корж М.О.; Філіпенко В.А.; Котульський І.В.; Вишняков А.Є.; Підгайська О.О.Асептичний некроз головки стегнової кістки (АНГСК) відносять до, так званих, ідіопатичних захворювань, тобто до хвороб з невиясненою етіологією та патогенезом. Відомо, що хвороба вражає переважно чоловіків працездатного віку і, як правило, призводить до їх інвалідизації. Основними клінічними проявами АНГСК прийнято вважати процес некрозу кісткової тканини в головці стегнової кістки, який супроводжується больовими відчуттями в ділянці кульшового суглоба. Дані літератури свідчать про те, що серед етіологічних чинників АНГСК важливу роль відіграють зловживання алкоголем, переохолодження, значні фізичні навантаження, затяжні психоемоційні стреси, а також рентгентерапія, хіміотерапія та терапія глюкокортикоїдними препаратами з приводу інших захворювань. Всі ці фактори здатні впливати на метаболізм ендогенних стероїдних гормонів та адренергічних нейромедіаторів, порушення якого може обумовлювати деструктивні зміни кісткової тканини в головці стегнової кістки. Слід сказати, що, незважаючи майже на столітнє вивчення АНГСК, до цього часу в літературі недостатньо чітко окреслені ранні клінічні симптоми цієї хвороби, знання яких дало б можливість лікареві зорієнтуватись вже при амбулаторному прийомі хворого. Це в значній мірі обумовлено нечіткими уявленнями про патогенез цього страждання та широким спектром скарг, з якими приходиться зустрічатись при курації хворих з АНГСК. В ДУ “Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка АМНУ” на протязі 2004-2007 років була виконана науководослідна робота «Дослідити патогенез та підвищити ефективність методів діагностики і консервативного лікування асептичного некрозу головки стегнової кістки.» (№ держреєстрації 010U00964). При проведенні цього дослідження були обстежені і пройшли консервативне лікування 94 хворих з АНГСК. Віддалені терміни спостереження за пацієнтами, що пройшли курс такої терапії, складають понад 6 років. Одержаний клінічний досвід свідчить про високу ефективність консервативного лікування АНГСК за розробленою нами методикою. Методичні рекомендації призначені для ортопедів-травматологів, хірургів, невропатологів та лікарів загальної практики сімейної медицини і видаються в Україні вперше.