Перегляд за автором "Korzh M.O."

Зараз показано 1 - 2 з 2
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Group antibodies as factors specifically influencing erythrocytes sedimentation rate
    (2022) Korzh M.O.; Leontyeva F.S.; Dunayeva I.P.; Povelichenko O.D.; Dielievska V.Yu.
    Використання методу визначення швидкості осідання ерит­роцитів (ШОЕ) визнано для моніторингу запального процесу, при цьому досліджено роль прозапальних білків у підвищенні ШОЕ. Мета. Оцінити роль групових антитіл у специфічному підвищенні ШОЕ. Методи. Для дослідження використовували еритроцити з антикоагулянтом ЕДТА. ШОЕ вимірювали після контакту еритроцитів з фізіологічним розчином (негативний контроль), стандартними антитілами анти-А і анти-В класу IgM, поліклональними сироватками анти-А, анти-В, анти-А, В (дослід), а також сироваткою крові групи АВ у співвідношенні 1 : 3: 0,2 мл еритроцитів і 0,6 мл фізіологічного розчину або сироватки. Результати оцінювали через одну та 12 год інкубації за кімнатної температури та 4 °C. Результати. Контакт антитіл IgM анти-А у розведенні 1 : 30 з еритроцитами А призводив до підвищення ШОЕ (від (3,25 ± 0,50) до (83,7 ± 1,60)) мм/год (p < 0,001) з наявністю червоного осаду. Контакт еритроцитів з поліклональною цитратною плазмою (або сироваткою) у співвідношенні 1 : 2 призводив до аналогічного підвищення ШОЕ зі специфічним зв’язуванням. Анти-А, В сироватка підвищувала ШОЕ у А ерит­роцитів (до (53,00 ± 2,64) мм/год) (p < 0,001) з наявністю червоного осаду, а анти-В сироватка не мала такого ефекту: ШОЕ — (5,25 ± 0,50) мм/год (p > 0,05). Сироватка крові, поглинена відповідними еритроцитами, показала знижені значення ШОЕ. Після абсорбції анти-А-антитіл А-еритроцитами сироватка крові втратила здатність специфічно підвищувати ШОЕ у А еритроцитів. Висновки. Групові антитіла здатні специфiчно підвищувати ШОЕ. Винайдена властивість може бути зменшена методом специфічної абсорбції сироваток. Лікарі можуть розглядати роль групових аутоімунних антитіл у підвищенні ШОЕ у пацієнтів. Для нормалізації цього показника може бути корисною терапія, спрямована на регуляцію аутоімунної гуморальної активації та специфічну абсорбцію. Ключові слова. Еритроцити, седиментація, підвищення, сироватка, антитіла.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    The impact of hip-spine relations on the results of total hip arthroplasty (literature review)
    (2021) Korzh M.O.; Radchenko V.O.; Filipenko V.A.; Popsuishapka K.O.; Pidgaiska O.O.
    Хребтовий баланс може змінити результати тотального ендопротезування кульшового суглоба (ТЕКС), але точний механізм впливу недостатньо вивчений. Мета. Об’єднати працю хірургів-ортопедів і вертебрологів шляхом аналізу сучасної літератури щодо загальних результатів ТЕКС у пацієнтів зі супутніми захворюваннями хребта. ТЕКС має важливе значення для вільного та стабільного руху. Протягом десятиліть ортопеди орієнтуються на традиційні безпечні параметри ацетабулярної зони, щоб зменшити нестабільність ендопротезів. Проте вивих головки ендопротеза є одним із найпоширеніших ускладнень після ТЕКС. Визначено підвищений рівень вивихів у пацієнтів з аномальною рухомістю у хребтово-тазовому сегменті внаслідок дегенеративних захворювань і після спондилодезу хребта. У роботі описано основні хребтово-тазові параметри (нахил таза, крижовий нахил, поперековий лордоз тощо), рухи у хребті та суглобах і їхні зміни в положенні стоячи та сидячи. Вимірювання цих параметрів необхідне для хірургічного планування перед ТЕКС, особливо тим пацієнтам, яким раніше виконали спондилодез. Встановлено, що сагітальна кінематика таза впливає на ризик виникнення імпінджменту або вивиху ендопротеза. Положення таза є динамічним під час ходьби й інших повсякденних дій. Варіації передньо-заднього нахилу таза впливають на отриману просторову орієнтацію кульшової западини. Рекомендації щодо позиціонування чашки — це перехід від класичної безпечної зони Левінека до інди­відуального підходу для пацієнта з урахуванням орієнтації кульшової западини в положенні стоячи, що поступається місцем новому параметру — функціональній орієнтації чашки. Слід ураховувати функціональне положення западини за ендопротезування. Аномальна рухомість хребтово-тазового сегмента є чинником ризику вивихів після ендопротезування. Тобто пацієнти з поєднаною патологією хребта та кульшового суглоба мають більший ризик ускладнень, тому рання діагностика й ретельніше обстеження для них є доцільним. Ключові слова. Xребтово-тазові взаємовідношення, сагітальний контур хребта, ендопротезування, вивих ендопротеза.