2023
Постійний URI для цього фонду
Перегляд
Перегляд 2023 за автором "Радченко В.О."
Зараз показано 1 - 3 з 3
Результатів на сторінку
Варіанти сортування
Документ Дослідити патофізіологічні механізми гемодинамічних та неврологічних реакцій, обумовлених видом анестезії та інтраопераційним положенням тіла пацієнта під час хірургічних втручань на хребті(2023) Радченко В.О.; Лизогуб М.В.; Котульський І.В.Мета роботи - покращити результати періопераційного менеджменту оперативних втручань на хребті у прон-позиції на основі вивчення гемодинаміки, симпато-вагального балансу, больового синдрому, когнітивних функцій, частоти ускладнень. Методи дослідження − бібліографічній, загальноклінічні; інструментальні − пульсоксиметрія, тонометрія, реокардіографія, ультрасонографія, дослідження варіабельності серцевого ритму, компʼютерна томографія; математико-статистичні – для обробки та аналізу даних. У 254 хворих із патологією хребта досліджено зміни системи кровообігу при повороті з положення на спині у прон-позицію в умовах різних видів анестезії. Досліджено перебіг спінальної анестезії та розподіл гіпебаричного контрасту у прон-позиції. Порівняння передопераційних змін гемодинаміки у відповідь на поворот у прон-позицію з інтраопераційними дозволили створити математичну модель прогностичного індексу нестабільності гемодинаміки. У пацієнтів на фоні тотальної внутрішньовенної анестезії та перевороту на живіт зміни гемодинаміки не є критичними і не потребують корекції. Проте, у пацієнтів похилого віку спінальна анестезія завжди є більш гемодинамічно стабільною. Підтримання середнього артеріального тиску в межах 60–80 мм рт. ст. можна вважати безпечним, бо така гіпотензія не чинить негативного впливу на функцію спинного мозку та нирок. При виконаннi оперативних втручань на поперековому вiддiлi хребта у прон-позиції тривалiстю до 3 год доцiльнiше використовувати iзобаричний розчин бупівакаїну. Використання гiпербаричного бупівакаїну є доцiльним при виконаннi триваліших оперативних втручань. Час експозицiї у положеннi лежачі на спинi до повороту у прон-позицію слiд рекомендувати 5 хв.Документ Розробити тактику раціонального спондилодезу при лікуванні пацієнтів із переломами тіл хребців грудного відділу хребта(2023) Радченко В.О.; Попсуйшапка К.О.; Тесленко С.О.Мета роботи – покращити результати лікування пацієнтів з травматичними переломами тіл хребців грудного відділу хребта шляхом експериментально-клінічного обґрунтування методів раціонального лікування. Методи дослідження – наукового анализу, клінічні, рентгенологічні й рентгенометричні, комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, фізичне й математичне біомеханічне моделювання, статистичний аналіз. На основі аналізу результатів обстеження 103 пацієнтів з різними типами травматичних переломів грудних хребців виявлені структурні особливості ушкоджень тіл хребців з різним ступенем їх фрагментації та задніх кісткових елементів з деформацією хребта та кісткових границь хребетного каналу, досліджені взаємозв’язки рентгенанатомічних змін переднього й заднього опорних комплексів. Отримані результати комплексних досліджень стали підгрунтям для розробки концепції та методів раціонального лікування даної категорії хворих, що дає можливість застосування диференційованого оперативного й консервативного лікування, ефективного моніторінгу у післяопераційному періоді. Розробклено концепцію лікування бойової травми хребта на етапі спеціалізованої медичної допомоги, з урахуванням запропонованих методів раціонального лікування переломів даної локалізації, що є передумовою для покращення якості і підвищення ефективності медичної допомоги в період військового стану військовослужбовцям та людям, які боронять Україну.Документ Удосконалити методи хірургічного лікування хворих з дегенеративно-дистрофічними захворюваннями поперекового відділу хребта з використанням новітніх технологій(2023) Радченко В.О.; Барков О.О.Мета роботи – розробити, обґрунтувати та впровадити в практику систематизовану модель профілактики ускладнень сучасного хірургічного лікування пацієнтів із дегенеративно-дистрофічними захворюваннями поперекового відділу хребта на підставі використання діагностичних, лікувальних та експериментальних технологій. Методи дослідження – клініко-лабораторні, біохімічні, імунологічні, морфологічні, статистичні. У результаті проведеної НДР на основі систематичного огляду літератури сучасних методів хірургічного лікування захворювань поперекового відділу хребта дегенеративно-дистрофічного генезу вивчено та проаналізовано переваги та недоліки кожного методів. Визначено залежність характеру і частоти виникнення післяопераційних ускладнень від використання малоінвазивних і відкритих хірургічних втручань із використанням новітніх заходів і технологій. Визначено передопераційні зміни маркерів запалення, метаболітів сполучної тканини та імунної системи у пацієнтів з ускладненнями після хірургічного лікування дегенеративно-дистрофічних захворювань хребта. Виділено найбільш значимі прогностично-несприятливі фактори розвитку ускладнень хірургічного лікування пацієнтів. Розроблено алгоритмізовану модель прогнозування розвитку ускладнень сучасного хірургічного лікування пацієнтів із дегенеративно-дистрофічними захворюваннями хребта на основі результатів передопераційного клінко-лабораторногообстеження пацієнтів. На підставі експерименту морфологічними і біохімічними методами вивчено розвиток ускладнень спондилодезу поперекового відділу хребта щурів залежно від дегенеративних порушень внаслідок ушкоджень нервових структур або міжхребцевих дисків.