2022, №3-4

Постійний URI для цієї колекції

https://archive.sytenko.org.ua/handle/123456789/2982

Перегляд

Перегляд 2022, №3-4 за автором "Березка М.І."

Зараз показано 1 - 1 з 1
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Ефективність протидії навантаженням на кручення різних варіантів остеосинтезу відламків кісток гомілки за переломів у верхній третині діафіза (математичне моделювання)
    (2022) Карпінський М.Ю.; Строєв М.Ю.; Березка М.І.; Григорук В.В.; Яресько О.В.
    Лікування пацієнтів із переломами кісток гомілки та надмірною вагою має певні особливості через зростання навантаження на пристрій для остеосинтезу. Мета. Порівняти напружено-деформований стан моделей гомілки з переломом великогомілкової кістки у верхній третині діафіза під впливом навантаження на кручення за різних варіантів остеосинтезу залежно від ваги пацієнта. Методи. За допомогою методу скінченних елементів моделювали перелом у верхній третині великогомілкової кістки та три види остеосинтезу: з використанням апарата зовнішньої фіксації (АЗФ), накісткової пластини й інтрамедулярного стрижня. До плато великогомілкової кістки прикладали крутний момент величиною 7 Нм і 12 Нм. Результати. Найбільші показники рівня напружень в зоні перелому (6,3‒10,8 МПа) та на металевій конструкції (251,0‒430,2 МПа) визначено в моделі з накістковою пластиною. У моделі з остеосинтезом за допомогою АЗФ установлений досить низький рівень напружень (0,2‒0,3 МПа) у зоні перелому, але високий — у проксимальному відділі великогомілкової кістки (6,7‒11,5 МПа). Найнижчі показники напружень у зоні перелому (0,1‒0,2 МПа) та проксимальному фрагменті великогомілкової кістки (0,6‒1,0 МПа) визначені за умов відтворення остеосинтезу за допомогою інтрамедулярного стрижня, але в дистальному відділі великогомілкової кістки напруження залишилися досить високими — 11,1‒19,0 МПа. Висновки. Величини напружень в зоні перелому в моделях з АЗФ та інтрамедулярним стрижнем були значно нижчими за показники неушкодженої кістки, із накістковою пластиною — лише за навантаження в 7 Нм. У дистальному фрагменті великогомілкової кістки найвищій рівень напружень визначений у моделі з остеосинтезом інтрамедулярним стрижнем, у проксимальному — з АЗФ. Серед металевих конструкцій найбільші напруження виявлені в накістковій пластині та навколо фіксувальних гвинтів і стрижнів за умов її використання. Функція залежності величини напружень від ваги пацієнта в елементах моделі виявилася лінійною та прямо­пропорційною.