Особливості ендопротезування кульшового суглоба та відновлення його функціонування в пацієнтів із низькою кістковою масою (огляд літератури)

Спрощена сторінка документа
dc.contributor.authorФіліпенко В.А.
dc.contributor.authorБондаренко С.Є.
dc.contributor.authorБаднауі А.А.
dc.contributor.authorМезенцев В.О.
dc.contributor.authorМальцева В.Є.
dc.date.accessioned2025-11-19T10:48:25Z
dc.date.available2025-11-19T10:48:25Z
dc.date.issued2020
dc.description.abstractМета. На підставі аналізу наукової літератури оцінити поширеність остеопорозу й остеопенії серед пацієнтів, яким виконують ендопротезування кульшового суглоба через остеоартроз, та встановити їхній вплив на вибір ендопротезів і відновлення функції суглоба після хірургічного втручання. Остеопороз і остеопенію виявляють у 21–32 % пацієнтів, яким призначають ендопротезування кульшового суглоба. Низька кісткова маса впливає на виникнення інтраопераційних (перипротезні переломи, переломи кульшової западини) і післяопераційних ускладнень. У хворих зі зниженою кістковою масою перебудова кісткової тканини з посиленням резорбції та пригніченням кісткоутворення навколо компонентів ендопротеза може спричинити збільшення їхньої мікрорухомості, утворення фіброзної тканини, зниження терміну функціонування імплантата. При цьому можлива також втрата кісткової тканини в зоні розташування чашки ендопротеза в пацієнтів із нормальною мінеральною щільністю кісткової тканини (МЩКТ), яка може сягати 20–60 % у перші три роки після втручання, що може призвести до міграції чашки. Але динаміка змін кісткової тканини навколо чашки ендопротеза у хворих на остеопороз/остеопенію є маловивченою. Імовірно, використання пористих ацетабулярних компонентів ендопротеза має переваги в пацієнтів із низькою МЩКТ завдяки модулю пружності, максимально наближеному до показника губчастої кістки, а також відповідній пористості, яка сприяє проростанню кісткової тканини та надійній вторинній фіксації в кульшовій западині. Реабілітація та відновлення опорно-кінематичної функції кульшового суг­лоба після ендопротезування є важливою проблемою для пацієнтів зі зниженою МЩКТ. Порушення ходьби фіксують через 12 міс. після хірургічного втручання. Однією з причин є слабкість м’язів стегна. Фізичні навантаження після ендопротезування сприяють швидшому одужанню, але особливості реабілітації пацієнтів із низькою кістковою масою повністю не з’ясовані.
dc.identifier.citationФіліпенко, В.А., Бондаренко, С.Є., Баднауі, А.А., Мезенцев, В.О., & Мальцева, В.Є. (2020). Особливості ендопротезування кульшового суглоба та відновлення його функціонування в пацієнтів із низькою кістковою масою (огляд літератури). Ортопедія, травматологія та протезування, (4), 87-95. http://dx.doi.org/10.15674/0030-59872020487-95
dc.identifier.issn0030-5987
dc.identifier.urihttps://archive.sytenko.org.ua/handle/123456789/3109
dc.language.isouk
dc.subjectацетабулярний компонент ендопротеза
dc.subjectпористі метали
dc.subjectкульшова западина
dc.subjectостеопороз
dc.subjectходьба
dc.subjectреабілітація
dc.titleОсобливості ендопротезування кульшового суглоба та відновлення його функціонування в пацієнтів із низькою кістковою масою (огляд літератури)
dc.title.alternativeParticularities of hip arthroplasty and restoration of its function in patients with low bone mass (literature review)
dc.typeArticle

Файли

Оригінальний пакет
Зараз показано 1 - 1 з 1
Зображення мініатюри
Назва:
14.pdf
Розмір:
855.01 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Завантажити
Ліцензійний пакет
Зараз показано 1 - 1 з 1
Немає доступних мініатюр
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed to upon submission
Опис:
Завантажити

Колекції

2020, №4