Пологова травма, акушерський параліч Дюшена–Ерба. Діагностика та лікування (огляд літератури)

Спрощена сторінка документа
dc.contributor.authorХмизов С.О.
dc.contributor.authorГриценко А.М.
dc.contributor.authorКикош Г.В.
dc.contributor.authorГриценко А.В.
dc.date.accessioned2025-11-04T12:02:11Z
dc.date.available2025-11-04T12:02:11Z
dc.date.issued2023
dc.description.abstractАкушерська практика налічує тисячі років надання допомоги породіллям. Цей процес ускладнюється стрімким плином пологової діяльності, тазовим передлежанням плода, дистоцією плечиків із можливим переломом ключиці. Ушкодження корінців CV–CVI (класичний парез Дюшена–Ерба) складає 46 % від загальної кількості акушерських паралічів. Мета. Проаналізувати науково-медичну літературу, виявити історичну науково-практичну інформацію про дослідження пологового травматизму, зокрема, акушерського паралічу Дюшена–Ерба. Матеріал і методи. Вивчити й проаналізувати джерела науково-медичної інформації за допомогою пошукових систем Google, електронних баз PubMed, Google Scholar, архівів медичних журналів. Результати. Першу інформацію про акушерсь­кий параліч у 1872 році надав Дюшен, висвітливши ґрунтовні звіти щодо ураження м’язів верхньої кінцівки. Згодом, у 1874 році Ерб виконав електростимуляцію уражених м’язів, з’ясувавши зону неврологічного ураження. Історія розвитку та становлення цього наукового питання є досить неоднозначною, адже проблема знаходиться на межі двох медичних галузей: нейрохірургії й ортопедії. За літературними джерелами очевидно, що вивчено патогістологію та патофізіологію зони безпосередньої травми (корінці CV–CVI), відтерміновані зміни функції верхньої кінцівки та те, що новітні діагностичні технології спрощують розуміння клінічної картини. Існуючі методики оперативних втручань дозволяють покращити життєдіяльність дитини. Проте залишається питання стосовно застосування тих чи інших хірургічних утручань щодо віку дитини та її подальшої реабілітації. Висновки. Незважаючи на знач­ний пласт науково-практичних досліджень акушерського паралічу Дюшена–Ерба, на сьогодні питання діагностики та лікування пацієнтів із цією патологією залишається актуальним. Наразі триває пошук покращення функціонального стану верхньої кінцівки в дітей.
dc.identifier.citationХмизов, С.О., Гриценко, А.М., Кикош, Г.В., & Гриценко, А.В. (2023). Пологова травма, акушерський параліч Дюшена–Ерба. Діагностика та лікування (огляд літератури). Ортопедія, травматологія та протезування, (3), 69-78. http://dx.doi.org/10.15674/0030-59872023369-78
dc.identifier.issn0030-5987
dc.identifier.urihttps://archive.sytenko.org.ua/handle/123456789/2953
dc.language.isouk
dc.subjectaкушерський параліч
dc.subjectплечове сплетення
dc.subjectсухожилково-м’язові транспозиції
dc.subjectостеотомія
dc.subjectботулотоксин
dc.titleПологова травма, акушерський параліч Дюшена–Ерба. Діагностика та лікування (огляд літератури)
dc.title.alternativeBirth injury, Duchenne-Erbʼs obstetric palsy. Diagnosis and treatment (literature review)
dc.typeArticle

Файли

Оригінальний пакет
Зараз показано 1 - 1 з 1
Зображення мініатюри
Назва:
12.pdf
Розмір:
859.17 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Завантажити
Ліцензійний пакет
Зараз показано 1 - 1 з 1
Немає доступних мініатюр
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed to upon submission
Опис:
Завантажити

Колекції

2023, №3