Результати лікування гігантоклітинної пухлини довгих кісток за використання деносумабу
| dc.contributor.author | Дєдков А.Г. | |
| dc.contributor.author | Максименко Б.В. | |
| dc.contributor.author | Бойчук С.І. | |
| dc.contributor.author | Костюк В.Ю. | |
| dc.date.accessioned | 2025-11-14T12:31:22Z | |
| dc.date.available | 2025-11-14T12:31:22Z | |
| dc.date.issued | 2021 | |
| dc.description.abstract | Хірургічне втручання дотепер є золотим стандартом лікування гігантоклітинної пухлини (ГКП) довгих кісток. Проте існує значний ризик розвитку рецидивів після екскохлеації та велика кількість ускладнень після радикальних резекцій. Таргетна терапія деносумабом змогла б вирішити проблему на користь екскохлеації, але останні дослідження показали негативні результати використання препарату. Мета. Дослідити результати застосування деносумабу у хворих на ГКП довгих кісток із показаннями до збережних хірургічних втручань. Методи. Проведено порівняльний аналіз результатів лікування двох груп хворих: ретроспективної (контрольної) групи — 57 пацієнтів після хірургічного лікування у вигляді екскохлеації (кюретажу), проспективної (основної) — 42 особи після комбінації екскохлеації з неоад’ювантним і ад’ювантним введенням деносумабу (5 курсів перед операцією, 5 — після неї). Медіана часу спостереження за хворими склала в контрольній групі 189 міс., в основній — 45 міс. Результати. Прогресування захворювання у вигляді локального рецидиву відзначено в контрольній групі у 15 пацієнтів (25,4 %), в основній — у 7 (16,7 %) (p = 0,190). В основній групі час розвитку рецидиву склав у середньому 19,8 (8–34) міс. після втручання, у контрольній — 15,1 (9–28) міс. Суттєвої відмінності показника безрецидивної виживаності між групами пацієнтів не виявлено (p = 0,180). Утім, п’ятирічна безрецидивна виживаність в основній групі була вищою і склала 85 % (95 % ДІ 74–96 %), а в контрольній — 75 % (95 % ДІ 64–86 %). Висновки. Використання деносумабу в режимі до та після екскохлеації зменшує частоту рецидивів — 16,7 % проти 25,4 % без нього. Відсутність суттєвої різниці показника між групами не надає переконливих обґрунтованих аргументів до застосування деносумабу в неоад’ювантному режимі. Разом із тим, післяопераційне введення препарату можна розглядати як чинник профілактики виникнення рецидиву після первинної екскохлеації пухлини, що може бути перспективним для подальшого дослідження й оптимізації показань до його застосування у хворих на ГКП. | |
| dc.identifier.citation | Дєдков, А.Г., Максименко, Б.В., Бойчук, С.І., & Костюк, В.Ю. (2021). Результати лікування гігантоклітинної пухлини довгих кісток за використання деносумабу. Ортопедія, травматологія та протезування, (3), 59-64. http://dx.doi.org/10.15674/0030-59872021359-64 | |
| dc.identifier.issn | 0030-5987 | |
| dc.identifier.uri | https://archive.sytenko.org.ua/handle/123456789/3046 | |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.subject | гігантоклітинна пухлина | |
| dc.subject | деносумаб | |
| dc.subject | рецидиви | |
| dc.subject | ускладнення | |
| dc.title | Результати лікування гігантоклітинної пухлини довгих кісток за використання деносумабу | |
| dc.title.alternative | The results of treatment of giant cell tumor of long bones with denosumab | |
| dc.type | Article |
Файли
Оригінальний пакет
1 - 1 з 1
Ліцензійний пакет
1 - 1 з 1
Немає доступних мініатюр
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 1.71 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed to upon submission
- Опис: