Результати лікування гігантоклітинної пухлини довгих кісток за використання деносумабу

dc.contributor.authorДєдков А.Г.
dc.contributor.authorМаксименко Б.В.
dc.contributor.authorБойчук С.І.
dc.contributor.authorКостюк В.Ю.
dc.date.accessioned2025-11-14T12:31:22Z
dc.date.available2025-11-14T12:31:22Z
dc.date.issued2021
dc.description.abstractХірургічне втручання дотепер є золотим стандартом лікування гігантоклітинної пухлини (ГКП) довгих кісток. Проте існує значний ризик розвитку рецидивів після екскохлеації та велика кількість ускладнень після радикальних резекцій. Таргетна терапія деносумабом змогла б вирішити проблему на користь екскохлеації, але останні дослідження показали негативні результати використання препарату. Мета. Дослідити результати застосування деносумабу у хворих на ГКП довгих кісток із показаннями до збережних хірургічних втручань. Методи. Проведено порівняльний аналіз результатів лікування двох груп хворих: ретроспективної (контрольної) групи — 57 пацієнтів після хірургічного лікування у вигляді екскохлеації (кюретажу), проспективної (основної) — 42 особи після комбінації екскохлеації з неоад’ювантним і ад’ювантним введенням деносумабу (5 курсів перед операцією, 5 — після неї). Медіана часу спостереження за хворими склала в контрольній групі 189 міс., в основній — 45 міс. Результати. Прогресування захворювання у вигляді локального рецидиву відзначено в контрольній групі у 15 пацієнтів (25,4 %), в основній — у 7 (16,7 %) (p = 0,190). В основній групі час розвитку рецидиву склав у середньому 19,8 (8–34) міс. після втручання, у контрольній — 15,1 (9–28) міс. Суттєвої відмінності показника безрецидивної виживаності між групами пацієнтів не виявлено (p = 0,180). Утім, п’ятирічна безрецидивна виживаність в основній групі була вищою і склала 85 % (95 % ДІ 74–96 %), а в контрольній — 75 % (95 % ДІ 64–86 %). Висновки. Використання деносумабу в режимі до та після екскохлеації зменшує частоту рецидивів — 16,7 % проти 25,4 % без нього. Відсутність суттєвої різниці показника між групами не надає переконливих обґрунтованих аргументів до застосування деносумабу в неоад’ювантному режимі. Разом із тим, післяопераційне введення препарату можна розглядати як чинник профілактики виникнення рецидиву після первинної екскохлеації пухлини, що може бути перспективним для подальшого дослідження й оптимізації показань до його застосування у хворих на ГКП.
dc.identifier.citationДєдков, А.Г., Максименко, Б.В., Бойчук, С.І., & Костюк, В.Ю. (2021). Результати лікування гігантоклітинної пухлини довгих кісток за використання деносумабу. Ортопедія, травматологія та протезування, (3), 59-64. http://dx.doi.org/10.15674/0030-59872021359-64
dc.identifier.issn0030-5987
dc.identifier.urihttps://archive.sytenko.org.ua/handle/123456789/3046
dc.language.isouk
dc.subjectгігантоклітинна пухлина
dc.subjectденосумаб
dc.subjectрецидиви
dc.subjectускладнення
dc.titleРезультати лікування гігантоклітинної пухлини довгих кісток за використання деносумабу
dc.title.alternativeThe results of treatment of giant cell tumor of long bones with denosumab
dc.typeArticle

Файли

Оригінальний пакет
Зараз показано 1 - 1 з 1
Завантаження...
Зображення мініатюри
Назва:
10.pdf
Розмір:
767.52 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Ліцензійний пакет
Зараз показано 1 - 1 з 1
Немає доступних мініатюр
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed to upon submission
Опис:

Колекції