Перегляд за автором "Grygorieva N.V."

Зараз показано 1 - 2 з 2
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Effect of magnesium deficiency on bone health
    (2023) Dedukh N.V.; Grygorieva N.V.; Musienko A.S.
    Мета. Hа підставі аналізу сучасних джерел літератури систематизувати інформацію щодо впливу дефіциту магнію на метаболізм кісткової тканини, розвиток остеопорозу, регенерацію кістки та розглянути його як чинник ризику перелому. Методи. Систематичний огляд ґрунтується на аналізі джерел літератури з PubMed, Scopus, Web of Science, Cochrane Library, Google, Google Scholar та RLNS. Пошук проведено за ключовими словами: магній, дефіцит, магній і вплив на кісткову тканину, магній і остеопороз, магній і переломи, магній і регенерація кістки. Результати. Магній є одним із ключових елементів у метаболічних і регуляторних процесах організму. Його вплив на кісткову тканину має прямий і опосередкований характер. Пряма дія магнію на гени, які беруть участь у остеогенезі, супроводжується проліферацією мезенхімальних стовбурових клітин та остеобластів, а його дефіцит призводить до зниження їхньої кількості й апоптозу. В умовах дефіциту магнію підвищується чисельність і активність остеокластів, посилюється резорбція кістки, розвивається остеопенія та остеопороз, що може відбуватися непрямим шляхом: через зниження рівня вітаміну D, підвищення біосинтезу паратиреоїдного гормону, посилення оксидативного стресу та біосинтезу прозапальних цитокінів. Дефіцит магнію розглядають як чинник ризику виникнення перелому. Він має велике значення для регенерації кістки, впливаючи різними шляхами: стимулює проліферацію та диференціацію мезенхімальних стовбурових клітин та остеобластів, клітин окістя, підвищує рух остеобластів до зони травматичного ушкодження кістки, активує сигнальні шляхи. На ранній стадії регенерації магній позитивно впливає на макрофаги, його особ­ливістю є інгібування трансформації макрофагів М2 у М1 на тканинно-специфічній стадії регенерації. Одним із механізмів, який стимулюють регенерацію, може бути вплив магнію на аксони, вивільнення та підвищення поліпептиду-α, повʼязаного з геном кальцитоніну (CGRP). Висновки. Оскільки гіпомагнезія є потенційно модифікованим чинником, це відкриває перспективи підтримки здоровʼя кісток і потребує подальших досліджень у цьому напряму. Ключові слова. Магнійзалежні порушення кісткової тканини, остеопороз, переломи, регенерація кістки.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Management of osteoporosis in men based Ukrainian version of FRAX
    (2023) Povoroznyuk V.V.; Grygorieva N.V.; Musiienko A.S.; Bystrytska M.A.
    Мета. Оцінити ефективність використання запропонованих межових значень українського алгоритму FRAX у чоловіків. Методи. Обстежено 653 чоловіки віком 40‒88 років (середній вік (60,5 ± 11,8)). За допомогою української версії опитувальника FRAX розраховували 10-річну ймовірність основних остеопоротичних переломів й окремо переломів стегнової кістки. Межі втручання встановлювали на підставі вік-залежної ймовірності переломів згідно з методологією National Osteoporosis Guideline Group, застосованої для створення настанов FRAX у Великобританії й адаптованої для України. Оцінювали інформативність визначених раніше критеріїв щодо призначення інструментального обстеження кісткової тканини й ініціації антиостеопоротичої терапії української моделі FRAX за умов використання в чоловіків і порівнювали з оцінками в українських жінок. Результати. Серед чоловіків, скерованих для проведення двофотонної рентгенівської абсорбціометрії (ДРА), переломи в анамнезі, які класифікували як критерій для початку антиостеопоротичного лікування, зареєстровано у 27 % осіб (51 % у жінок). Необхідність визначення мінеральної щільності кісткової тканини також була вищою в жінок, ніж у чоловіків (18,3 та 4,9 %, відповідно). Якби оцінка ризику переломів залежала від наявності принайм­ні одного фактора ризику FRAX, частка чоловіків і жінок, яким необхідно призначення антиостеопоротичного лікування, зросла б від 5 до 89 % у чоловіків і від 57 до 93 % у жінок. Висновки. Дослідження продемонструвало більшу необхідність призначення антиостеопоротичного лікування й додаткового ДРА‒обстеження з метою переоцінки ризику остеопоротичних переломів в українських жінок порівняно з чоловіками, на підставі опитувальника FRAX. Акцентовано увагу на необхідності ретельного оцінювання ризику переломів у чоловіків із переломами в анамнезі. Розроблення національних рекомендацій разом із валідацією на підставі економічної ефективності допоможе запровадити узгоджений національний підхід до оцінювання ризику для чоловіків і жінок. Ключові слова: FRAX, остеопороз, лікування, перелом.