Перегляд за автором "Bystrytska M.A."

Зараз показано 1 - 2 з 2
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Management of osteoporosis in men based Ukrainian version of FRAX
    (2023) Povoroznyuk V.V.; Grygorieva N.V.; Musiienko A.S.; Bystrytska M.A.
    Мета. Оцінити ефективність використання запропонованих межових значень українського алгоритму FRAX у чоловіків. Методи. Обстежено 653 чоловіки віком 40‒88 років (середній вік (60,5 ± 11,8)). За допомогою української версії опитувальника FRAX розраховували 10-річну ймовірність основних остеопоротичних переломів й окремо переломів стегнової кістки. Межі втручання встановлювали на підставі вік-залежної ймовірності переломів згідно з методологією National Osteoporosis Guideline Group, застосованої для створення настанов FRAX у Великобританії й адаптованої для України. Оцінювали інформативність визначених раніше критеріїв щодо призначення інструментального обстеження кісткової тканини й ініціації антиостеопоротичої терапії української моделі FRAX за умов використання в чоловіків і порівнювали з оцінками в українських жінок. Результати. Серед чоловіків, скерованих для проведення двофотонної рентгенівської абсорбціометрії (ДРА), переломи в анамнезі, які класифікували як критерій для початку антиостеопоротичного лікування, зареєстровано у 27 % осіб (51 % у жінок). Необхідність визначення мінеральної щільності кісткової тканини також була вищою в жінок, ніж у чоловіків (18,3 та 4,9 %, відповідно). Якби оцінка ризику переломів залежала від наявності принайм­ні одного фактора ризику FRAX, частка чоловіків і жінок, яким необхідно призначення антиостеопоротичного лікування, зросла б від 5 до 89 % у чоловіків і від 57 до 93 % у жінок. Висновки. Дослідження продемонструвало більшу необхідність призначення антиостеопоротичного лікування й додаткового ДРА‒обстеження з метою переоцінки ризику остеопоротичних переломів в українських жінок порівняно з чоловіками, на підставі опитувальника FRAX. Акцентовано увагу на необхідності ретельного оцінювання ризику переломів у чоловіків із переломами в анамнезі. Розроблення національних рекомендацій разом із валідацією на підставі економічної ефективності допоможе запровадити узгоджений національний підхід до оцінювання ризику для чоловіків і жінок. Ключові слова: FRAX, остеопороз, лікування, перелом.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Sarcopenia, sarcopenic obesity and osteoarthritis
    (2021) Dedukh N.V.; Zaverukha N.V.; Bystrytska M.A.; Yakovenchuk N.М.
    Саркопенія — захворювання, пов’язане зі зниженням м’язової маси та сили. Саркопенічне ожиріння проявляється збільшенням вмісту підшкірного або вісцерального жиру, жировим переродженням м’язів і порушенням м’язової функції. Після 40 років визначають втрату м’язової маси в середньому на 8 %, а у 80 років цей показник може досягти 50 %. В огляді розглянуто взаємозв’язок між саркопенією, саркопенічним ожирінням й остеоартрозом (ОА). На розвиток і перебіг ОА впливає безліч екзогенних і ендо­генних факторів, на основі дослідження механізмів клітинних і молекулярних профілів, виявлено особливості цих патологій, які часто перебігають у поєднанні. Наведено молекулярні механізми розвитку саркопенічного ожиріння й остеоартрозу. Збільшення жирової маси проявляється підвищенням адіпогенезу, експресією молекул запалення (лептину, адипонектину, інтерлейкіну-1, -1b, -6 і фактора некрозу пухлини α), що сприяє підтримці хронічного низькоградієнтного системного запалення та негативно впливає на якість м’язів і суглобів. Розглянуто зв’язок між підвищеним рівнем міостатину та слабкістю м’язів, а також накопиченням міостатину в синовіальній рідині та важкістю остеоартрозу. Виявлено загальні механізми в розвитку саркопенії й ОА — вплив оксидативного стресу, системне хронічне запалення, порушення сигнального шляху кісткових морфогенетичних білків. На основі аналізу асоціацій між саркопенією, саркопенічним ожирінням та ОА в популяційних дослідженнях встановлено високу поширеність ОА колінного суглоба з підвищеним ризиком серед чоловіків із саркопенічним ожирінням. У жінок із саркопенією та саркопенічним ожирінням ризик ОА колінного суглоба був високим в обох групах. Розглянуто питання профілактики та лікування поєднаної патології, зокрема вплив саркопенії на результати тотального ендопротезування великих суглобів у пацієнтів з ОА. Загалом, саркопенію, саркопенічне ожиріння й ОА можна розглядати як супутні вік-асоційовані захворювання, які спільно впливають на якість і тривалість життя. Ключові слова. Саркопенія, саркопенічне ожиріння, остеоартроз, м’язова маса, якість життя.