0119U102341 Вивчити механізми оптимізації регенерації кістки залежно від віку реципієнта в разі використання алогенних кісткових імплантатів у комбінації з мезенхімальними стромальними клітинами і біологічно активними факторами плазми крові (2020-2022)
Перегляд 0119U102341 Вивчити механізми оптимізації регенерації кістки залежно від віку реципієнта в разі використання алогенних кісткових імплантатів у комбінації з мезенхімальними стромальними клітинами і біологічно активними факторами плазми крові (2020-2022) за автором "Корж М.О."
Мета роботи – вивчити механізми оптимізації регенерації кістки залежно від віку реципієнта шляхом використання алогенних кісткових імплантатів у комбінації з МСК та біологічно активними факторами.
Методи дослідження – експериментальне моделювання на тваринах, біохімічні, гістологічні, двохенергетична рентгенівська абсорбціометрія, імуноферментний аналіз, статистичні.
Доведено, що регенерація кістки у разі великих дефектів не завершується відновленням її анатомічної форми навіть за умов використання кісткових алоімплантатів і погіршується з віком, що обумовлює додаткове застосування біологічних факторів. Введення алогенних МСК разом із алотрансплантатом (навіть із стимулюванням ФР в післяопераційному періоді) у зону травми кісток спричинює уповільнення кісткоутворення незалежно від віку реципієнта і надлишкове формування сполучної тканини. Тому таку методику реконструкції дефектів кісток недоцільно використовувати у випадку свіжих травм і без застосування остеоіндукції клітин під час культивування або імуносупресорів. За допомогою імуноферментного аналізу визначено режим центрифугування для отримання більшої концентрації VEGF, TGF-β, PDGF в плазмі крові. Встановлено, що насичення алоімплантата ФР або їхнє локальне введення через 7 діб після операції сприяє скорішій його перебудові (порівняно з використанням лише алоімплантата) зі заміщенням на 90-ту добу кістковою тканиною пластинчастої структури незалежно від віку реципієнта і може бути рекомендовано до клінічного використання.