2025, №1

Постійний URI для цієї колекції

https://archive.sytenko.org.ua/handle/123456789/2095

Перегляд

Перегляд 2025, №1 за автором "Карпінська О.Д."

Зараз показано 1 - 1 з 1
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Математичне моделювання роботи м’язів, відповідальних за згинання плечового суглоба у разі верхнього акушерського параліча
    (2025-01-05) Карпінська О.Д.; Гриценко А.М.
    Мета. Визначити ступінь зміни довжини м’язів та крутного моменту плечового суглоба під час згинання в умовах патологічного положення верхньої кінцівки в разі синдрому Ерба-Дюшена. Методи. Проаналізували зміни довжини м’язів і крутного моменту плечового суглоба за флексії в межах 50°–60°. За умов синдрому Ерба величина крутного моменту суглоба знижується через слабкість або параліч м’язів, які забезпечують стабільність і рухливість плечового суглоба. Верифікацію вигляду моделі проводили відповідно до 3D-моделі, яку отримали з КТ пацієнта. Результати. Розглянувши роботу м’язів, відповідальних за флексію плечового суглоба визначили, що зменшення сили м’яза призводить до зниження моменту сили, яка діє на суглоб, зміна довжини важеля сили впливає на момент сили, зміна кута між силою і плечем сили спричинює зменшення ефективності м’яза. Внутрішня ротація плечової кістки зменшує довжину м’яза, що продемонстровано на моделях. У разі згинання плечового суглоба довжина м’яза зменшується, причому в базовій і деформованій моделях однаково, хоча початкова довжина м’яза деформованої моделі менше, ніж у базовій. Інші м’язи, які не наведені в моделі, не впли­вають на створення крутного моменту плечового суглоба через відсутність їхнього прямого з’єднання з плечовою кісткою, але вони відповідають за рух лопатки та ключиці. Зменшення їхньої сили, зміна напрямку вектора дії сили призводить до значних змін співвідношення анатомічних структур плечового поясу з високою індивідуальною варіабельністю. Висновки. Зміни напрямку вектора дії сили м’яза та його довжини під час згинання спричинюють зміни в руховій активності: зменшення моменту суглоба спричинює обмеження амплітуди рухів у суглобі, порушується баланс між різними м’язами, які діють на суглоб, може призвести до його нестабільності та деформації. Біомеханічні зміни обмежують функціональність суглоба й обумовлюють больовий синдром. Виявлені біомеханічні зміни свідчать про необхідність корекції означених патологічних станів.