Електронний архів
ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка НАМН України»
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його колекції.
Останні подання
Дослідити причини розвитку та удосконалити методи профілактики і лікування контрактур колінних суглобів при гонартрозах, наслідках травматичних пошкоджень та після операцій ендопротезування
(2020) Філіпенко В.А.; Танькут О.В.
• Мета роботи – покращити результати лікування хворих з контрактурами колінних суглобів при гонатрозах, наслідках травматичних ушкоджень та після операцій ендопротезування на основі з'ясування причин розвитку контрактур, розробки та удосконалення методів їх профілактики та лікування. Методи дослідження – клінічні, рентгенологічні, лабораторні, імунологічні, ультрасонографічні, електроміографічні, реовазографічні, морфологічні, гістологічні, біомеханічні, математичне моделювання, статистичні. В роботі було досліджено рентгенанатомічні зміни колінного суглоба до та після операцій на колінному суглобі, визначено функці
• ональний стан м’язів нижньої кінцівки після операцій ендопротезування колінного суглоба у пацієнтів з контрактурами колінного суглоба, в експерименті на кролях проведено дослідження впливу розтяжності м’язів на формування контрактур колінного суглоба, особливості метаболічних реакцій та динаміку змін лабораторних показників у пацієнтів з контрактурами колінного суглоба. На моделі нижньої кінцівки з ендопротезом колінного суглобу досліджено зміни напружено-деформованого стану в залежності від величини кісткового дефекту проксимального відділу великогомілкової кістки, довжини ніжки ендопротезу та обраного матеріалу для пластики кісткових дефектів, що дало та можливість нормалізації напружень в ділянці «ендопротез-кістка» та покращити стабільність фіксації ендопротеза в кістковій тканині у пацієнтів з наслідками травматичних ушкоджень колінного суглоба та після операцій його ендопротезування. Розроблено методики ендопротезування та післяопераційної реабілітації у пацієнтів з контрактурами колінного суглоба. Проведено апробацію розроблених методик в клініці, доведена їх ефективність.
Розробити методики біореконструкції дефектів довгих кісток та суглобів при хірургічному лікуванні хворих з кістковими пухлинами
(2020) Вирва О.Є.; Головіна Я.О.
• Мета роботи – удосконалити існуючі та розробити нові методики біореконструкції дефектів довгих кісток у хірургічному лікуванні хворих з пухлинами кісток на підставі експериментальних та клінічних досліджень. Методи дослідження – аналітичний, патентно інформаційний, морфологічний, метод кінцевих елементів, біомеханічний. В роботі проведено метааналіз ефективності використання методик алокомпозитного ендопротезування та мегаендопротезування післярезекційних дефектів довгих кісток у разі їхнього пухлинного ураження на прикладі проксимального відділу стегнової кістки. Проведено біомеханічне обґрунтування методики алокомпозитного ендопротезування з використанням експериментальних моделей; досліджено пружньо-деформовані стани у системі «імплантат кістка» на моделі алокомпозитного ендопротезу проксимального відділу стегнової кістки. Доведена ефективність запропонованої методики фіксації алоімплантату та кістки реципієнта. Проведено дослідження морфологічних особливостей якості рефіксації розгинального апарату колінного суглоба на прикладі ділянки колінного суглоба щурів після заміщення дефекту великогомілкової кістки дослідними зразками з різними покриттями Проведено морфологічне дослідження структурних особливостей кісткової тканини заумов імплантації в дистальний метафіз стегнової кістки щурів склокристалічного кальційфосфатного матеріалу АСЗ -5.
• Удосконалити діагностику та хірургічне лікування хворих на гематопоетичні та метастатичні ураження грудного та поперекового відділів хребта
(2020) • Куценко В.О.; Попов А.І.
• Мета роботи – удосконалити діагностику та хірургічне лікування пацієнтів, хворих на гематопоетичні та метастатичні ураження грудного та поперекового відділів хребта. Методи дослідження – клінічні, магнітно-резонансна та комп’ютерна томографія, біохімічні, імунологічні, гістологічні, статистичні, експериментальне моделювання. На основі вивчення особливостей біохімічного та гуморального імунітету у пацієнтів з гематопоетичними та метастатичними ураженнями хребта виявлені найбільш вагомі зміни, які удосконалять діагностику. На основі математичного моделювання та біомеханічних досліджень було розроблено модель ендопротезу з вуглець-вуглецевого композиту для міжтілового спондилодезу грудного та поперекового відділів хребта та доведено його ефективність. Розроблено ендопротез хребця для міжтілового спондилодезу грудного та поперекового відділів хребта. Доведено, що вуглець-вуглецевий імплантат з піровуглецевим покриттям не порушує перебіг регенерації кістки та має кращі властивості остеоінтеграції порівняно з вуглецевими імплантатами без покриття. Проведено аналіз визначення обсягу оперативного втручання при пухлинах хребта, який дозволив виділити статистично значущі критерії на основі яких розроблено алгоритм вибору хірургічного лікування при пухлинах хребта та проведена його клінічна апробація.
• Розробити концепцію лікування травматичних та вогнепальних вибухових переломів тіл хребців грудного та поперекового відділів хребта
(2020) • Радченко В.О.; Попсуйшапка К.О.
• Методи дослідження – клінічні, рентгенологічні та рентгенометричні, магнітно-резонансна та комп’ютерна томографія, статистичні. У результаті проведеної НДР було встановлено закономірності деформування хребта в разі переломів тіл хребців грудного і поперекового відділів заумов різного обсягу руйнування анатомічних структур. Доведено наявність залишкової фіксованості та залишкової деформації хребта, згідно з якими встановлено основні типи кіфотичної деформації (пружно-пластична, контрольовано-пластична і неконтрольовано-пластична), які визначають тактику лікування. Обґрунтовано механічну ефективність транспедикулярних конструкцій із різною кількістю фіксованих хребтових рухових сегментів. Встановлено, що максимальні напруження в транспедикулярних конструкціях виникають у стрижнях на рівні кріплення верхніх і нижніх гвинтів. На математичній моделі визначено зниження напруження у зруйнованих хребцевих рухових сегментах зі збільшенням кількості фіксованих хребців. Встановлено, що використання міжхребцевої опори призводить до зменшення напруження в задніх відділах хребта та металевої конструкції.
AAHKS Annual Meeting
(2024)