Карпінський М.Ю.Строєв М.Ю.Березка М.І.Григорук В.В.Яресько О.В.2025-11-122025-11-122022Карпінський, М.Ю., Строєв, М.Ю., Березка, М.І., Григорук, В.В., & Яресько, О.В. (2022). Ефективність протидії навантаженням на кручення різних варіантів остеосинтезу відламків кісток гомілки за переломів у верхній третині діафіза (математичне моделювання). Ортопедія, травматологія та протезування, (3–4), 45-51. http://dx.doi.org/10.15674/0030-598720223-445-510030-5987https://archive.sytenko.org.ua/handle/123456789/2989Лікування пацієнтів із переломами кісток гомілки та надмірною вагою має певні особливості через зростання навантаження на пристрій для остеосинтезу. Мета. Порівняти напружено-деформований стан моделей гомілки з переломом великогомілкової кістки у верхній третині діафіза під впливом навантаження на кручення за різних варіантів остеосинтезу залежно від ваги пацієнта. Методи. За допомогою методу скінченних елементів моделювали перелом у верхній третині великогомілкової кістки та три види остеосинтезу: з використанням апарата зовнішньої фіксації (АЗФ), накісткової пластини й інтрамедулярного стрижня. До плато великогомілкової кістки прикладали крутний момент величиною 7 Нм і 12 Нм. Результати. Найбільші показники рівня напружень в зоні перелому (6,3‒10,8 МПа) та на металевій конструкції (251,0‒430,2 МПа) визначено в моделі з накістковою пластиною. У моделі з остеосинтезом за допомогою АЗФ установлений досить низький рівень напружень (0,2‒0,3 МПа) у зоні перелому, але високий — у проксимальному відділі великогомілкової кістки (6,7‒11,5 МПа). Найнижчі показники напружень у зоні перелому (0,1‒0,2 МПа) та проксимальному фрагменті великогомілкової кістки (0,6‒1,0 МПа) визначені за умов відтворення остеосинтезу за допомогою інтрамедулярного стрижня, але в дистальному відділі великогомілкової кістки напруження залишилися досить високими — 11,1‒19,0 МПа. Висновки. Величини напружень в зоні перелому в моделях з АЗФ та інтрамедулярним стрижнем були значно нижчими за показники неушкодженої кістки, із накістковою пластиною — лише за навантаження в 7 Нм. У дистальному фрагменті великогомілкової кістки найвищій рівень напружень визначений у моделі з остеосинтезом інтрамедулярним стрижнем, у проксимальному — з АЗФ. Серед металевих конструкцій найбільші напруження виявлені в накістковій пластині та навколо фіксувальних гвинтів і стрижнів за умов її використання. Функція залежності величини напружень від ваги пацієнта в елементах моделі виявилася лінійною та прямо­пропорційною.ukArticle