Тяжелов О.А.Карпінський М.Ю.Карпінська О.Д.Юрченко Д.О.Браніцький О.Ю.2025-11-142025-11-142021Тяжелов, О.А., Карпінський, М.Ю., Карпінська, О.Д., Юрченко, Д.О., & Браніцький, О.Ю. (2021). Математичне моделювання роботи м’язів тазового пояса у хворих із привідною контрактурою кульшового суглоба під час одноопорного стояння. Ортопедія, травматологія та протезування, (4), 58-62. http://dx.doi.org/10.15674/0030-59872021458-620030-5987https://archive.sytenko.org.ua/handle/123456789/3033Тривалий перебіг коксартрозу супроводжується розвит­ком больового синдрому та контрактур, які спричинюють контрактильний спазм м’язів, зменшення довжини привідних м’язів і згиначів стегна, відносне перерозтягнення відвідних м’язів, що з плином часу призводить до змін їхньої структури. Наслідком цього є слабкість м’язів тазового пояса, клінічним проявом якої є порушення постурального балансу — кульгавість, нахили тулуба під час ходьби, зміна становища таза тощо. Мета. На математичній моделі визначити вплив привідної контрактури кульшового суглоба на здатність підтримки рівноваги під час стояння. Методи. Створено математичну модель, яка представляє таз зі стегновою кісткою та вектори дії привідних і відвідних м’язів стегна. Визначали м’язові зусилля, необхідні для підтримки рівноваги тіла під час одноопорного стоян­ня в нормі та за наявності установки стегна в 5° і 10°. Розрахунки виконували для пацієнтів вагою 70; 100; 120 кг. Результати. Визначено, що за привідної контрактури в 5° m. gracilis, m. add magnus, m. piriformis не здатні виконувати функції з підтримки рівноваги тіла через необхідність розвивати зусилля більші, ніж їхні максимально можливі, навіть за мінімальної ваги пацієнта. Якщо вага хворого перевищує 120 кг, то практично вся м’язова система стабілізації стегна працює за межами власних можливостей. Привідна контрактура в 10° призводить до збільшення необхідного зусилля м’язів-стабілізаторів стегна. За абсолютними значеннями встановлено збільшення їхніх силових показників. Висновки. Привідна контрактура кульшового суглоба спричинює зміну біомеханічних умов роботи м’язів тазового пояса через зміну кутів дії сил відвідних м’язів стегна, зниження ефективності їхньої роботи зі стабілізації таза. Зі збільшенням кута привідної контрактури простежується тенденція до погіршення умов ефективної роботи м’язів тазового пояса. Додатковим чинником, який негативно впливає на цей показник, є надмірна вага пацієнта.ukпостуральний балансвідвідні та привідні м’язи стегнаматематична модельArticle