Попсуйшапка О.К.Литвишко В.О.Підгайська О.О.Ашукіна Н.О.Несвіт К.В.Мальцева В.Є.2025-11-192025-11-192020Попсуйшапка, О.К., Литвишко, В.О., Підгайська, О.О., Ашукіна, Н.О., Несвіт, К.В., & Мальцева, В.Є. (2020). Механічні та структурні особливості незрощення відламків великогомілкової кістки та їхнє значення для лікування. Ортопедія, травматологія та протезування, (4), 33-42. http://dx.doi.org/10.15674/0030-59872020433-420030-5987https://archive.sytenko.org.ua/handle/123456789/3102Мета. Вивчити внутрішні напруження кісток і м’яких тканин гомілки в нормі та за умов ізольованого незрощення великогомілкової кістки (ВГК), характер переміщення відламків, структуру регенерату й обґрунтувати концепцію лікування. Методи. На скінченно-елементній моделі відтворені три ситуації: I — анатомічна норма; II — поперечний дефект висотою 5 мм на межі середньої та нижньої третин ВГК заповнений колагеном; III — II ситуація доповнена порожнім дефектом малогомілкової кістки (МГК) висотою 10 мм на тому самому рівні. У 45 пацієнтів із незрощенням ВГК (термін після перелому 4–18 міс.) проведено резекцію ділянки МГК довжиною 10– 15 мм на рівні незрощення ВГК, встановлено стрижневий апарат зовнішньої фіксації. Вивчено лінійні переміщення кінців відламків і структуру регенерату. Результати. За умов осьового навантаження в нормі (ситуація I) у нижній половині кісток гомілки на внутрішній і зовнішній поверхнях виявлено асиметрію напружень. У ситуації II вертикальне напруження в нижній половині ВГК зменшилося на внутрішній поверхні на 69 %, на зовнішній — на 44 %, а на зовнішній стороні МГК підвищилося в 5 разів. Дотичні напруження виросли в 3 рази, їхній результуючий вектор сили змінив напрямок назовні та зріс у 7 разів. У ситуації III картина розподілу напружень на поверхні відламків ВГК стала порівнянною з нормальною. У разі незрощення фрагментів ВГК між ними виявлено фіб­розно-хрящовий шар, організований під дією поперечних сил. Пацієнти навантажували ушкоджену кінцівку з перших днів після операції, у 95,6 % із них відбулося зрощення відламків ВГК через 3,5– 4 міс. Висновки. Виключення МГК з опорної функції шляхом резекції її ділянки 10–15 мм на рівні незрощення ВГК нормалізує вектор навантаження на відламках ВГК і фіброзно-хрящовому регенераті, приводячи до його осифікації.ukперелом кісток гомілкинезрощення діафіза великогомілкової кісткиметод скінченних елементівструктура регенературезекція малогомілкової кісткистрижневий апарат зовнішньої фіксаціїArticle