Ашукіна Н.О.Ashukina N.O.2024-03-142024-03-142002-01-01Ашукіна Н.О. Регенерація кістково-хрящової рани при використанні кальцій-фосфатних керамік [Автореф. дис. канд. біол. Наук]. Київ: КНУ ім. Т.Г. Шевченко; 2002. 19 с.https://archive.sytenko.org.ua/handle/123456789/90У дисертації представлені дані експериментального дослідження (140 щурів та 15 кроликів) регенерації кістково-хрящових ран в умовах їх пластики біоактивними кераміками на основі гідроксилапатиту. Встановлено, що пластика кістково-хрящових дефектів гранулами гідроксилапатиту сприяє оптимізації регенерації кісткової тканини в області дна дефекту, але не призводить до пової регенерацій суглобового хряща. 19 У зоні хрящової рани переважно спостерігався волокнистий хрящ. Темпи кісткоутворення залежать від розмірів керамічних гранул: дрібні гранули гідроксилапатиту (80–100 мкм) через 90 діб майже повністю оточені новоутвореною кістковою тканиною, а навколо крупних гранул (400-600 мкм) на цей термін все ще спостерігалися значні території фіброретикулярної тканини. Розроблено композит на основі гідроксилапатиту та хондроітисульфату. Хондроітинсульфат у складі композиту стимулював остеорепарацію та сприяв збереженню структури материнського суглобового хряща. Вперше доведена можливість одержання гіалінового хряща у зоні хрящової рани на поверхні керамічного блоку (80% гідроксилапатиту та 20% трикальційфосфату). Використання імплантату у вигляді блоку забезпечувало нерухомість країв рани, а формування міцного кістково-керамічного комплексу у ранні терміни – укріплення дна дефекту. Через 3 місяці після імплантації вся поверхня керамічного блоку була вкрита гіаліновим хрящем з хондроцитами у капсулах та характерним розташуванням колагенових волоконukрегенерациягидроксилапатиткостно-хрящевая ранаregenerationhydroxyapatiteosteochondral woundAbstract of Thesis