Жученко П.І.Zhuchenko P.I.2024-03-172024-03-172004Жученко П.І. Переломи стегна, як компонент поліорганних та полісистемних пошкоджень (наукове обґрунтування принципів лікувальної тактики). [Автореф. дис. канд. мед. наук]. Харків: Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І.Ситенка АМН України, 2004. 22 с.https://archive.sytenko.org.ua/handle/123456789/137Дисертація присвячена вивченню особливостей перебігу травматичної хвороби у постраждалих з переломами стегнової кістки при поєднаній травмі, а саме: вивченню рівня летальності, кількості та якості ускладнень в клініконозологічних групах та групах постраждалих за ступенем тяжкості ушкоджень в залежності від строків оперативного лікування. Визначено, що перелом стегна значно впливає на ступінь тяжкості ушкоджень при поєднаній травмі та є фактором ризику виникнення синдрому взаємного обтяження. Оперативне лікування переломів стегнової кістки є доцільним і оптимізує перебіг травматичної хвороби, але його необхідно проводити в оптимальні строки. Доведено, що при плануванні оперативного лікування необхідно враховувати ступінь ризику виникнення летального наслідку та ступінь виникнення ускладнень. Виявлені та науково обґрунтовані зони високого та відносно низького ризику проведення оперативного лікування перелому стегнової кістки в різних клініконозологічних групах постраждалих. Впровадження розробленої уніфікованої схеми прийняття клінікоорганізаційних рішень при лікуванні постраждалих з переломом стегна, як компонента полісистемних пошкоджень, дозволяє оптимізувати процес надання медичної допомоги постраждалим (зменшити кількість ускладнень на 20% та скоротити показники летальності на 10-12% за рахунок зменшення ризику виникнення та розвитку синдрому поліорганної недостатності).ukпоєднана травмаперелом стегнової кісткистроки оперативного лікуванняmultitraumafemur fracturesurgery termsAbstract of Thesis