Корж М.О.Танькут В.О.Рикун М.Д.Голубєва І.В.Беренов К.В.Андросенкова В.А.2025-11-132025-11-132022Корж, М.О., Танькут, В.О., Рикун, М.Д., Голубєва, І.В., Беренов, К.В., & Андросенкова, В.А. (2022). Актуальні питання формування системи реабілітації постраждалих із переломами довгих кісток кінцівок в умовах воєнного стану. Ортопедія, травматологія та протезування, (1–2), 5-11. http://dx.doi.org/10.15674/0030-598720221-25-110030-5987https://archive.sytenko.org.ua/handle/123456789/3004Проблема лікування переломів довгих кісток кінцівок (ПДКК) не втрачає актуальності, оскільки серед усіх ушкоджень опорно-рухової системи вони трапляються найчастіше та супроводжуються різноманітними ускладненнями. За даними літератури, у 38 % хворих інвалідність від травм опорно-рухової системи обумовлена її функціональними порушеннями, і в більшості випадків може бути попереджена шляхом дотримання правильних реабілітаційних заходів. Мета. Проаналізувати і визначити найвагоміші чинники для формування програми реабілітації хворих із ПДКК та оцінити ефективність цих заходів. Методи. Проведено медико-соціальний аналіз результатів лікування 63 пацієнтів (41 чоловік і 22 жінки) із ПДКК, у тому числі й з вогнепальними, які отримали лікування в ДУ «ІПХС ім. проф. М. І. Ситенка НАМН України» у 2020‒2021 рр. Із них із множинними ушкодженнями було 63,5 %, у 2020 р. — 64,3 %, у 2021 — 62,8 %. Результати. Проаналізовано клініко-функціональний стан хворих з урахуванням характеру травми і локалізації переломів, залежно від рівня реабілітаційного потенціалу. Визначені та сформульовані основні організаційні принципи надання медичної допомоги і реабілітації постраждалим із ПДДК. Охарактеризовано реабілітаційні групи пацієнтів, визначені головні чинники, які впливають на реабілітаційний потенціал і реабілітаційний прогноз. Сформульовані основні принципи, які необхідно враховувати під час складання індивідуальної програми реабілітації хворих із ПДКК. Висновки. Проведені дослідження показали, що запропоновані принципи створення програми медичної реабілітації для хворих із переломами довгих кісток кінцівок дозволили об’єктивніше обґрунтувати обсяг і терміни відновного лікування на всіх етапах реабілітації та конкретизувати в кожному випадку структуру реабілітаційних заходів, що, насамкінець, дозволило розробити індивідуальні програми реабілітації для цих хворих і покращити результати їхнього лікування.ukпереломидовгі кісткикінцівкиреабілітаціяреабілітаційний прогнозреабілітаційний потенціалреабілітаційні групиінвалідністьArticle